Через Україну відносини між Німеччиною та Росією зіпсувалися
1 травня 2014 р.
Донедавна Німеччина вважалася найважливішим партнером Росії на Заході. "Німеччина була привілейованим партнером, до якого Росія зверталася як у НАТО, так і в Євросоюзі. І це підвищувало важливість ФРН на міжнародній арені", - наголошує член правління Гессенського фонду вивчення проблем миру та розв'язання конфліктів Ганс-Йоахим Шпанґер. Однак під знаком "рецидиву холодної війни" тепер від Німеччини вимагають не стільки "особливої ролі", скільки "солідарності у західних союзах".
За цим пильно стежать союзники по НАТО та ЄС. "Міністр закордонних справ Німеччини робить усе можливе, аби внести стримані тони у крикливу конфронтацію з метою зберегти можливості для діалогу та мости для взаєморозуміння. Ось і все, що залишилося від особливої ролі Німеччини", - вважає Шпанґер.
Академік-секретар Відділення глобальних проблем та міжнародних відносин Російської академії наук Олександр Динкін критично оцінює роль ФРН. На його думку, Німеччина не змогла зайняти провідну позицію у врегулюванні українського конфлікту. Динкін вважає, що прості громадяни Росії, на відміну від експертів, не сприймають ФРН у відриві від Заходу, не бачать її "особливої ролі". Динкін нарікає на те, що Європа не проводить політику, "незалежну від Вашингтона".
Угода залишилася на папері
Уповноважений уряду ФРН зі співпраці з Росією і країнами "Східного партнерства" Ґернот Ерлер у вівторок, 29 квітня, запропонував ініціювати другий раунд чотирьохсторонніх переговорів щодо української кризи в Женеві. "Треба багато чого обговорити. Наприклад, чому не виконуються погоджені минулого разу зобов'язання?", - зауважив Ерлер.
Непряму відповідь на це питання дає Динкін. Переговори він вважає загалом потрібними, однак пропонує в подальшому обговорювати й конкретні механізми реалізації рішень, "оскільки підписувати гарні документи, не маючи інструментів для їхнього втілення, означає прирікати їх на провал". Динкін нагадує про те, що 21 лютого у Києві міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр підписав угоду, яка не протрималася й доби. Тоді глави зовнішньополітичних відомств ФРН, Польщі та Франції узгодили з екс-президентом України Віктором Януковичем подальші дії. Однак Янукович утік з країни.
Економіка як сполучна ланка
"Німецькі підприємці доволі жорстко виступають проти третього економічного ступеня санкції. Адже небезпідставно побоюються втратити російський ринок", - констатує Ганс-Йоахим Шпанґер. А Олександр Динкін озвучив аргумент про те, що нібито найбільше від застосування санкцій виграє економіка Китаю.
Динкін закликає поліпшити співпрацю між Євросоюзом та Росією, шоби спільними зусиллями врегулювати кризу в Україні. Однак він запевняє, що вплив Москви на Сході України далеко не такий значний, як багато хто вважає. Принаймні менший, ніж вплив Заходу на Київ.
Для довірливої співпраці важливу роль відіграють й особисті відносини провідних політиків. "Саме у відносинах з Росією особисті зв'язки на всіх рівнях мають особливе значення", - вважає Ганс-Йоахим Шпанґер. Однак Олександр Динкін особливих симпатій у двосторонніх відносинах не вбачає.