Чи захищають профспілки студентів?
14 березня 2011 р.Студент філософського факультету Чернівецького університету Федір Устинов членом університетської профспілки ніколи не був і не прагне. Каже, структури це формальні, у яких єдині повноваження розповсюджувати проїзні квитки і видавати путівки в санаторій: «Якщо говорити про профспілки, які існують ще з радянських часів, то вони, як правило, неефективні. Отримуючи зарплатню з бухгалтерії університету, вони є «приростком» до адміністрації вишу, виконуючи її волю».
Іван Шматько, студент-юрист університету Шевченка, з цією тезою погоджується. Причому, на його думку, наявні профспілки працюють не те, щоб на користь студентському самоврядуванню, а часто - супроти нього, заважаючи політично активній молоді: «Офіційні профкоми не просто тихо мовчать, вони частіше за все навіть намагаються заважати, приходити-переконувати, що «нікуди не ходіть, ми все вирішимо». І був колись смішний випадок у будівельному університеті [КІСІ]: на запитання, чому ж не повідомили про підвищення плати за навчання у 2009 році, вони відповіли, що просто не хотіли турбувати студентів перед сесією».
Не ті люди?
Те, що профспілкова система не досконала і не відповідає європейській традиції, голова студентської комісії в університеті Шевченка Юстина Микитюк, не заперечує. Втім, каже, розмови про зарплату членам профспілки з бухгалтерії вишу чи «палки в колеса» активістам не відповідають дійсності, принаймні в її випадку. Проблема ж, за словами Микитюк, починається «з низів», коли через волевиявлення на факультетах до організації потрапляють «не зовсім ті люди»: «Коли студенти не виявляють бажання приходити на ці вибори і вибирають людей, які не знають, чого туди ідуть, це – проблема тих людей, які не прийшли на вибори. Вони самі своїм байдужим ставленням позбавляють себе якихось можливостей. Треба починати зі свідомості студентів: виберіть когось, хто буде працювати, і тоді вам не буде на що скаржитись».
Обмежений вплив
З власного досвіду Юстина каже, що за п’ять років у профспілці допомогла багатьом на факультеті: і тим, хто пропонував культурно-мистецькі заходи організувати, і тим, кого ледь не виселили з гуртожитків. Найяскравішим прикладом налагодженої співпраці з ректоратом вважає відхилення проекту про платні послуги за пропуск занять від 2009-го року. Тоді профкому вдалося переконати адміністрацію вишу у недоцільності нововведення. Разом із тим, важелів впливу на процедуру поселення в гуртожиток першокурсників, відрахування з університету чи викриття викладача у корупції студентські організації не мають, визнає Юстина Микитюк.
Автор: Євгенія Вятчанінова
Редактор: Євген Тейзе