Чого варта угода ООН?

"Перемогою народів світу" назвав підписання договору про контроль за міжнародною торгівлею зброєю генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. "Справжній історичний успіх" вбачає у цьому представник Amnesty International Маттіас Джон. А для німецького міністра закордонних справ Ґідо Вестервелле це - "наріжний камінь у світових намаганнях досягти безпеки та контролю за озброєннями".

Досягнення згоди щодо першого в історії договору про контроль за торгівлею зброєю, без сумніву, є видатним рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Відтепер торгівля озброєннями - від пістолета до танка - підпадатиме під суворі правила. Двічі такі переговори закінчувалися нічим через спротив таких держав, як Північна Корея, Сирія, Іран. Також Росія, Китай та США не хотіли підпорядковуватися новим правилам. І от - звершилося! На відміну від конференції ООН, де потрібна одностайна згода всіх країн-учасниць, на Генеральній Асамблеї достатньо двох третин голосів.

Під забороною

Угода забороняє експорт зброї, якщо в такий спосіб порушується ембарго або якщо ця зброя може бути застосована для геноциду або для злочинів проти людяності. Якби ця угода діяла раніше, то Росія й Іран вже не могли б постачати озброєння сирійському режимові. В окремих країнах ЄС до недавнього часу всерйоз розмірковували про те, щоб послабити збройне ембарго щодо Сирії, а то й взагалі його скасувати, аби постачати зброю сирійським повстанцям. Згідно з ухваленою угодою, також це тепер неможливо. Договір має стояти на заваді тому, щоб зброя потрапляла до рук повстанців, терористів чи різних злочинних угруповань.

Документ, схвалений ООН, передбачає створення національних систем контролю, які регулювали б імпорт та експорт звичайної зброї, боєприпасів та збройних запчастин. Має бути встановлено контроль за торговцями озброєннями. Якби ця угода існувала вже кілька років тому, то після повалення режиму лівійського диктатора Каддафі було б простіше встановити, у який спосіб німецькі автомати потрапили в розпорядження диктаторських військ.

Проте для вступу в силу конвенцію ООН ще мають ратифікувати країни-підписанти. Тобто, за оцінками експертів, угода остаточно набере чинності щонайраніше в червні.

Прикрити лазівки

Щоправда, після радощів з приводу ухвалення договору поволі настає перше протверезіння. "Я сподівався на більш об'ємний документ і більше обмежень, - наголосив речник із зовнішньополітичних питань від фракції Соціал-демократичної партії Німеччини в Бундестазі Рольф Мютценіх в інтерв'ю DW. - Особливо питання стосовно дозволів на експорт зброї, які й надалі видаватимуть національні уряди, а також перевірка за дотриманням контролю так до кінця і не прописані. Це зробило б договір більш дієвим".

Потенціал щодо поліпшення механізмів контролю бачить і експерт з питань озброєнь міжнародної правозахисної організації Amnesty International Маттіас Джон. "Потрібно посилити прозорість та поінформованість. Крім того, потрібно зробити можливим застосування санкцій у разі, якщо угоду буде порушено", - підкреслив Джон в інтерв'ю DW. Це, на його думку, головне слабке місце документу. Але як би там не було, експерт вважає ухвалену угоду "доброю початковою базою". Тепер на часі, щоби уряди привели національне законодавство у відповідність до нових правил.

Щодо ЄС, то тутешнє регулювання експортом зброї суворіше, ніж ухвалена угода ООН, тому новий документ ніяк не обмежуватиме вже існуючі тут договори про торгівлю зброєю. Водночас зауважує Маттіас Джон, Німеччина повинна посилити контроль за тим, як це відбувається на практиці. ФРН після США і Росії є третім у світі експортером озброєнь. На країну припадає сім відсотків ринку. Найважливішими покупцями, згідно зі звітом ФРН, є Нідерланди та США. Але вже на третьому місці йдуть Об'єднані Арабські Емірати, на восьмому - Алжир, 12-те - за Саудівському Аравією і 18-те - за Єгиптом. "У цьому питанні слід ретельніше враховувати ситуацію з правами людини в цих країнах", - закликає Джон.