Чорний день для свободи слова в Туреччині

Перед будівлею критичного до влади медіаконцерну Koza-Ipekу самому серці Стамбула розігруються драматичні сцени. Коли спецпідрозділи турецької поліції намагаються прорватися в будівлю, працівники компанії захищаються. Через брак особливого вибору вони вирішили використати для протистояння із силовикам звичайні парасольки, які розкрили перед собою. Але все марно. За дійством, що розгорнулось, можна було наживо спостерігати по телебаченню. Трансляція каналу Bugün-TVтривала доти, доки її не перервала поліція.

Схоже, у державного апарату країни перед виборами найближчої неділі увірвався терпець. Неважливо, про що йдеться - заборонену в країні Робітничої партії Курдистану (PKK), самопроголошену джихадистську "Ісламську державу" чи критично налаштовану до уряду в Анкарі пресу - правляча Партія справедливості й розвитку (AKP) всерйоз взялась за "зачистку" табору своїх противників.

Крістіан Бракель очолює відділення німецького Фонду імені Генріха Белля в Стамбулі. В розмові з DWвін називає відкритий напад на один з останніх у країні критично налаштованих відносно уряду телеканалів сумним апогеєм утиску прав журналістів. "Свобода слова в Туреччині вже впродовж певного часу зазнає неймовірних атак з боку держави", - сказав він. Бракель обурюється, що в країні панує атмосфера, в якій мас-медіа, котрі пропагують націоналістичні позиції або є близькими до AKP, влаштували справжню кампанію протикритичних журналістів, оголосивши їх поза законом.

"Панічна реакція AKP"

Для свободи слова в Туреччині настали похмурі часи. В актуальному рейтингу рівня свободи преси, який складається правозахисною організацією "Репортери без кордонів", Туреччина перебуває на 149-му місці зі 180 країн світ. Таким чином ситуація в цій країні є лише дещо кращою, ніж в Демократичній Республіці Конго та Росії.

Турецька опозиція жорстко критикує дії правоохоронців. Передусім до критиків належить ліво-центристська Народно-республіканська партія (CHP). Хюсню Бозкурт - депутат від цієї політичної сили в парламенті Туреччини й представляє там округ у місті Конья в Центральній Анатолії. Власне в цьому регіоні домінує правляча AKP. Незважаючи на це, Бозкут не дозволяє, щоб йому затикали рота. Обшуки критичних до влади ЗМІ він називає не інакше, як "нападом на демократію". За словами депутата, такі дії силовиків відносно мас-медіа свідчать про панічні настрої в уряді, "який після 13 років панування усвідомлює, що його час сплив".

Ердоган проти Гюлена

Але ані Bungün-TV, ані Kanaltürkне можна без застережень назвати бастіонами вільної журналістики. Обидва телеканали належать до холдингу Ipek- конгломерату з загалом 22 підприємств. Медіагрупа належить у свою чергу мусульманському рухові Hizmet, який також називають рухом Гюлена, адже його пов’язують із мусульманським проповідником Фетуллахом Гюленом. Він колись був одним із найближчих соратників президента Туреччина Реджепа Таїпа Ердогана - особливо коли йшлося про боротьбу проти опозиції в країні.

Тепер же Гюлен перетворився на одного з найбільших ворогів лідера держави. Адже той закидає Гюлену, який між тим залишив країну й переїхав до США, підготовку до державного перевороту в Туреччині за допомогою поліції та судової системи. "Після того, як між Таїпом Ердоганом та Фетуллахом Гюленом відбувся розкол 2013 року, Ердоган намагається зробити все, аби позбавити рух Гюлена підтримки населення", - каже Крістіан Бракель.

Для опозиціонера Хюсню Бозкурта напади влади на рух Гюлена не є раптовими. "12 років рух Гюлена та правляча AKPпрацювали у зв’язці. Тепер вони можуть відчути, як воно, коли в цій країні перебуваєш не на боці уряду".

З огляду на напади небувалого розмаху Бозкурт з тривогою дивиться у майбутнє. "Сьогоднішньою атакою було прорвано греблю. Вони не зупиняться, поки з телеекранів не зникне останній критичний до уряду ЗМІ", - песимістично прогнозує Бозкурт.