Швеція і біженці: яка ситуація насправді

Deutsche Welle: Пане Етцольде, Швеція - приваблива для біженців країна. Значна частина 10-мільйонного населення Швеції - мігранти. Як змінювалася міграційна політика країни?

Тобіас Етцольд (Tobial Etzold): Починаючи з 2009 року Швеція щороку приймала понад сто тисяч біженців. Таким чином ця країна у перерахунку на кількість населення приймала найбільше біженців серед країн ЄС. 2015 року притік біженців сягнув піку - до Швеції прибули майже 170 тисяч прохачів притулку. Навіть за шведськими мірками це було забагато. З огляду на це, 2016 року законодавство про надання притулку було змінене і отримати статус біженця стало значно складніше.

Тобто саме внаслідок цього торік до Швеції прибули лише 30 тисяч біженців? Наскільки добре біженці інтегруються у шведське суспільство?

Шведська держава докладає зусиль, аби інтегрувати прохачів притулку. Приміром, є мовні курси і курси перекваліфікації. Коли кількість біженців не перевищувала ста тисяч на рік, це, порівняно з іншими європейськими країнами, виходило доволі непогано. Уряд, зокрема, намагався якнайшвидше переселити біженців з притулків до звичайних помешкань, аби створити передумови для інтеграції в суспільство. Швеція пишалася тим, що вдавалося обходитись без масових притулків для біженців. Коли кількість біженців різко зросла, із цим стало значно складніше. Крім того, вже тривалий час існує й інша проблема: значна частина мігрантів селиться на околицях великих міст, яких у Швеції небагато. У деяких районах частка мігрантів сягає 80 відсотків. Там мігранти живуть у відносній ізоляції від решти суспільства. У цих районах виникають проблеми, панує безперспективність.

Нерідко ЗМІ повідомляють про те, що кількість біженців, які знаходять роботу, дуже мала. Як виглядає ситуація з інтеграцією на ринку праці?

Тут у Швеції є певні проблеми. Шведська промисловість подекуди дуже спеціалізована, робота на підприємствах вимагає високої кваліфікації. У багатьох мігрантів цієї кваліфікації немає. Їм треба спершу досягти відповідного рівня. Це відображається і у показниках безробіття. Аби знайти своє місце на ринку праці, треба спершу опанувати шведську мову - без цього ніяк. Через високу кількість біженців, які прибули 2015 року, процедури розгляду заяв про отримання притулку затягнулися на особливо тривалий час. Це одна з причин того, чому багато біженців досі не знайшли роботу.

Які настрої у шведському суспільстві щодо прийому біженців?

Готовність допомагати тривалий час була доволі високою. Люди відчували певну відданість традиції "відкритих дверей", у суспільстві відчувався консенсус з цього приводу. З іншого боку, повноцінної дискусії з про це ніколи не було. Щойно хтось наважувався висловлювати критику, цю людину швидко записували у ксенофоби - навіть якщо критика була виправданою. Тепер ситуація змінилася і дискусія у суспільстві щодо міграції стала більш активною. Між тим у Швеції ще задовго до масового притоку біженців існувала невелика, але доволі агресивна спільнота правих радикалів. Вони час від часу здійснювали напади на притулки для біженців. У 2015-2016 роках кількість таких нападів зросла.

У Німеччині більш активні дискусії про політику щодо біженців зіграли на руку, насамперед, партії "Альтернатива для Німеччини". У Швеції також є подібна правопопулістська партія - "Шведські демократи", яка отримує зиск від пануючих настроїв. Як ви оцінюєте зміни у політичному ландшафті Швеції?

На піку кризи біженців 2015 року "Шведські демократи" переживали злет популярності і за результатами опитувань їхній рейтинг сягав від 20 до 25 відсотків. Подекуди їм віддавали навіть перше місце за популярністю. Ситуація змінилася після того, як уряд у складі соціал-демократів і зелених навесні і влітку 2016 року ініціював законодавчі зміни, внаслідок яких прийом біженців скоротився. Тоді люди відчули: уряд не проводить політику необмеженого прийняття біженців, а реагує на їхню стурбованість. Внаслідок цього показники "Шведських демократів" дещо впали - до 15-20 відсотків. Але кількома відсотками менше чи більше, а з правими популістами тепер треба рахуватися. А деякі консервативні партії поступово переступають через табу щодо співпраці з "Шведськими демократами" - насамперед, на місцевому рівні.