У кіно з "Фейсбуком"
14 серпня 2012 р.
Творці фільмів ламають собі голову над тим, як завоювати глядацькі симпатії та прокласти шлях своєму новому творінню на верхівки кіно-чартів. Здійснивши революцію у сфері комунікації, Web 2.0 перевернув з ніг на голову і кіносвіт. На старі-добрі методи більше не покладаються. Не лише голлівудські зірки, запаморочливі спецефекти чи вдала рекламна кампанія вирішують долю кінострічки, а й позитивні відгуки у Twitter або Facebook, переконаний журналіст і кінокритик Гендрик Еферт.
На підтвердження своїх слів він наводить у приклад фільм "Джон Картер", який вийшов у прокат на початку 2012 року. Провал цієї картини обійшовся Walt Disney Pictures у понад 200 мільйонів доларів. Стрічку назвали одним з найбільших банкрутств в історії кінематографу. Гендрик Еферт оперує результатами спільного дослідження науковців з Мюнстерського університету та лондонського університету City. Причину провалу пояснюють так: одразу ж після виходу цього фільму в Twitter та на Facebook можна було знайти багато негативних відгуків.
Віртуальні відгуки – реальні наслідки
Цей фільм – не єдине підтвердження гіпотези про те, що інтернет впливає на глядацькі уподобання. У соціальних мережах кожен може в реальному часі за короткий термін поділитися своїми враженнями чи розповісти про якусь подію великій кількості людей. Twitter та інші подібні платформи – це новий спосіб комунікації. Соцмережі стають помічником у виборі способу дозвілля.
Почитавши пости друзів, активні інтернет-користувачі вже наперед знають, де знаходяться розпродажі, в які ресторани ходити і які фільми – відверта трата часу. У ході свого дослідження науковці Торстен Геннінг-Турау, Каролін Віртц і Фабіан Фельдгаус ретельно проаналізували ситуацію довкола 105 фільмів, що вийшли на екран в американському прокаті у період з жовтня 2009 року по жовтень 2010-го. Вони порівняли коментарі глядачів у соцмережах та відвідуваність кінопрем'єр після появи відгуків.
У результаті дослідники підтвердили тезу, що інформація, розміщена в соцмережах, справді впливає на бажання або небажання переглянути кінофільм. Якщо після прем'єри в інтернеті з’являються негативні відгуки, кількість глядачів помітно скорочується.
Рецензії довіряю, але й у друзів перевіряю
Цей висновок можна підсилити й висловлюваннями відвідувачів кінотеатру Stern у Бонні, які взяли участь у бліц-опитуванні Deutsche Welle про те, як кінокритика у соціальних мережах впливає на глядацькі уподобання. Усіх респондентів запитали, чи читають вони критику, перш ніж піти в кіно, яким чином рецензії впливають на вибір того чи іншого фільму, з яких ЗМІ найчастіше отримують інформацію про майбутні кінопрем'єри.
Кристоф, 57 років: "Я завжди звертаю увагу на кінокритику. Найчастіше збираю інформацію в інтернеті. Якщо про фільм дуже погані відгуки, то я просто не піду на нього".
Еллі, 19 років: "Я читаю кінокритику в газетах та інтернеті, але більше дослухаюся до думки своїх друзів чи знайомих".
Анна, 26 років: "Я завжди цікавлюся відгуками тих, хто вже переглянув стрічку, на блогах моїх друзів. Також я підписана на розсилки з рецензіями. Звісно, кінокритика допомагає мені у виборі фільму, але, незважаючи на це, враження моїх друзів для мене важливіші".
Леа, 47 років: «Ми читаємо рецензії в основному в інтернет-виданнях. Якщо стаття критична, ми, мабуть, все ж підемо на такий фільм. Але якщо мої друзі порадять не йти на якусь кінострічку, то ми однозначно не підемо».
Два екрани для інтерактиву
За словами кінокритика Гендрика Еферта, сучасному глядачеві вже недостатньо бути просто пасивним спостерігачем. Нині простежується нова тенденція – second screen («другий екран»). Це означає одночасне користування при перегляді телепередач чи фільмів ноутбуком або смартфоном. Глядачі в режимі реального часу обговорюють у соціальних мережах побачене по телевізору.
У США потенціал такого явища телевізійники вже давно розпізнали й активно спілкуються з глядачами за допомогою Twitter, Facebook або Skype. Тепер і німецькі телекомпанії почали створювати дискусійні веб-платформи, а також спеціальні мобільні додатки для глядачів. Приміром, у користувачів платформи Couchfunk, яка за своїм форматом нагадує мініблог Twitter, є можливість обговорити з іншими глядачами ранковий випуск тележурналу «Morgenmagazin» на каналі ZDF. А прихильники кримінального серіалу «Die letzte Spur» у режимі реального часу можуть висловлювати свої здогади щодо вбивці. Тому, хто найбільш точно вгадає розвиток сюжету, телеканал обіцяє винагороду.