Що означають вибори до Бундестагу для Німеччини й України

Німецькі виборці у неділю, 24 вересня, обрали Бундестаг 19-ого скликання. Згідно з попередніми результатами перше місце посів блок Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і Християнсько-соціального союзу (ХСС). Однак його 33 відсотки - це помітно нижчий показник як за прогнозований (36-37 відсотків), так і за здобутий на попередніх виборах у 2013 році (41,5 відсотка). Утім, завдяки йому Анґела Меркель (Angela Merkel) четвертий строк поспіль обійматиме посаду канцлерки Німеччини. У своїй першій реакції вона визнала, що сподівалася на кращий результат, і наголосила: "Ми - найбільша сила і маємо мандат на формування коаліції".

Конкурентом Меркель у боротьбі за посаду глави уряду ФРН був голова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Мартін Шульц (Martin Schulz). Однак, з огляду на найгірший результат цієї політсили за всю історію існування ФРН - 20,5 відсотка, - канцлером він не стане. Шульц визнав свою поразку та назвав 24 вересня "важким і гірким" днем для німецької соціал-демократії. "Сьогоднішнього вечора завершується співпраця з ХДС/ХСС", - такими словами Шульц оголосив про перехід своєї партії в опозицію. Нагадаємо, нині урядує велика коаліція - ХДС/ХСС і СДПН.

Вперше в парламенті й одразу на третьому місці

Останніми тижнями, коли уже було зрозуміло, що СДПН отримає погані результати, представники кількох менших партій і чимало оглядачів вказували на те, що головна виборча боротьба точиться за третє місце. І от: його з легкістю посідає правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Партія, яка була створена 2013-го і якій того ж року не вистачило 0,3 відсотка для подолання п'ятивідсоткового прохідного бар'єра, нині набирає аж 12,6 відсотка голосів.

Як показало опитування, проведене серед виборців інститутом infratest dimap, 60 відсотків виборців АдН проголосували за цю партію через розчарування іншими політсилами. Однак жодних шансів участі в уряді праві популісти не мають: всі інші партії категорично виключають співпрацю з ними.

Шість фракцій

Після нинішніх виборів у Бундестазі працюватимуть шість фракцій. Такої їх великої кількості не було уже 60 років, і це на дві фракції більше, ніж у попередньому скликанні.

До німецького парламенту вдалося повернутися Вільній демократичній партії (ВдП) - політсилі, яка постійно була представлена в Бундестазі з 1949 по 2013 рік. Її нинішньому 38-річному енергійному лідеру Крістіану Лінднеру (Christian Lindner) вдалося привести лібералів до результату 10,7 відсотка.

Радість панувала і в партії Зелених, які здобувають 8,9 відсотка - результат суттєво кращий, ніж очікувалося. "Хто би міг подумати?" - казала лідерка виборчого списку партії Катрін Ґерінґ-Екардт (Katrin Göring-Eckardt).

Ліва партія хоч дещо і покращила результат попередніх виборів, але з 9,2 відсотка буде не третьою, а п'ятою за кількістю депутатів фракцією у Бундестазі.

Незвідана територія

Наявність одразу шести фракцій ускладнить коаліційні переговори. Німеччиною вже багато десятиліть на федеральному рівні керували альянси з двох сил. З огляду на заяву Шульца, велика коаліція виглядає малоймовірною. Варіант уряду меншості Меркель уже встигла ввечері неділі відкинути. Тож залишається один варіант - так звана коаліція "Ямайка".

Таку назву вона отримала, оскільки кольори прапора острівної держави збігаються з партійними кольорами трьох її учасників - ХДС/ХСС, ВДП і Зелених. Цей варіант виводить Німеччину на незвідану політичну територію, адже на федеральному рівні його ніколи не було. "Ямайку" ускладнює вже традиційна неприязнь між лібералами і Зеленими. При цьому лідери обох цих партій уже заявили про готовність "взяти на себе відповідальність". Чималими є розбіжності і між ХДС, ХСС та двома меншими партіями. Зокрема, складними можуть бути переговори у питанні захисту довкілля та політики у відповідь на "дизельний скандал", а також у сферах освіти, міграційної політики, внутрішньої безпеки та податкової реформи.

Водночас цього року коаліція "Ямайка" уже запрацювала на земельному рівні - у Шлезвіг-Гольштейні.

Значення для України

Оскільки Анґела Меркель, судячи з усього, залишиться канцлеркою Німеччини, то політика Берліна щодо України значних змін не зазнає. Конфлікт на Донбасі може бути врегульований лише мирним шляхом - цей підхід одностайно поділяють усі потенційні учасники коаліції. Тож Берлін і надалі підтримуватиме мінський процес і територіальну цілісність України, а також братиме участь у переговорах "нормандської четвірки". Можна не хвилюватися і через санкції щодо РФ: тоді як ХДС виступає за "збереження тиску на Росію", голова Зелених Джем Ездемір (Cem Özdemir) і лідер лібералів Лінднер в інтерв'ю DW говорили про можливість посилення санкцій.

Зміна правлячої коаліції матиме наслідком і зміну міністра закордонних справ Німеччини. Зараз цю посаду обіймає представник соціал-демократів Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel). І Лінднера, і Ездеміра називали можливими кандидатами очолити МЗС. Водночас усі партії досі уникали будь-яких конкретних заяв щодо коаліцій, не кажучи вже про посади. Тож зараз невідомо, яка політсила яку посаду прагнутиме отримати.

Ліберали у своїй програмі стверджують чітко: "Ми, вільні демократи, закликаємо російський уряд негайно припинити незаконну окупацію Криму і війну у Східній Україні". Водночас у ході нинішньої кампанії Лінднер несподівано запропонував "заморозити" питання Криму, аби створити передумови для розрядки у відносинах з Москвою. У відповідь на зливу критики він наголосив: "ВДП не готова прийняти анексію Криму, яка суперечить міжнародному праву".

Своєю чергою, Зелені були послідовними у своїй підтримці України. Коротко їхню позицію можна сформулювати так: "Більше допомагати та більше вимагати". Вони навіть підтримують проголошення перспективи членства України у ЄС.

Тепер залишається головним питанням, чи вдасться домовитися ХДС, ХСС, вільним демократам і Зеленим щодо спільного уряду.