Як зараз живеться євреям у Франції
4 березня 2019 р.
Ми зустрічаємось в одній з паризьких синагог. П'ятниця, за кілька годин - шабат. Ілан Шалом починає післяобідню молитву. Він так занурений у неї, що не помічає, як повз нього проходять двоє хлопчиків у ярмулках, котрі прямують до сусіднього приміщення на заняття музикою. "Якщо я почав читати молитву, то не можу її просто так перервати", - пояснює чоловік пізніше кореспондентові DW. 34-річний Ілан Шалом в джинсах і кедах - пересічний батько родини, який сповідує юдаїзм. Він регулярно відвідує синагогу, є активним членом місцевої єврейської громади. "Але, перш за все, я француз. І це для мене важливо", - говорить він.
Євреї переїжджають в сільську місцевість
За даними міністерства внутрішніх справ Франції, в 2018 році щодо євреїв скоєно 540 злочинів, що на 74 відсотки більше у порівнянні з попереднім роком. Однак це лише офіційні дані, наголошує в інтерв'ю DW президент Ради єврейських громад Франції Франсіс Каліфат.
Далеко не всі антисемітські випади - наприклад, образливі написи на поштових скриньках будинків, де мешкають євреї, - стають предметом розслідування поліції. Тому неофіційна статистика злочинів, скоєних проти євреїв, набагато вища, зазначає Каліфат. Це призводить до певних наслідків для єврейської громади Франції - третій за чисельністю у світі після Ізраїлю та США. Батьки замислюються над тим, щоб забрати дітей зі звичайних шкіл, де їх ображають. Його турбує і те, що дедалі більше єврейських родин перебираються до сільської місцевості, оскільки в містах більше не почуваються в безпеці.
Старі кліше породжують нову хвилю ненависті
У паризькій синагозі Ілан Шалом дбайливо розгортає Тору і торкається до неї губами. Увечері, перед тим, як святкувати шабат зі своєю сім'єю, він читатиме тут молитву. Поки ж в синагозі людно і голосно. В одному приміщенні малюють діти. Маленька дівчинка, не звертаючи уваги на дорослих, поспішає до них приєднатися.
"Ми охоче зустрічаємося тут наприкінці тижня. Багато хто приходить сюди з маленькими дітьми. Для них передбачена спеціальна програма", - пояснює Делфіне Таєб і показує на приміщення, де можна випити кави. Вона вважає, що суспільні настрої у Франції дуже сильно змінилися, тому доводиться проявляти обережність.
Антисемітизм не тільки з боку правих популістів
"Про Ізраїль та про те, що я єврейка, я майже ніколи не згадую. Не можна бути впевненою у тому, що за цим нічого не станеться", - пояснює Делфіне Таєб. Їй вже кілька разів доводилося чути на свою адресу: "Повертайся в Тель-Авів!" Її син чотири роки тому переїхав з Франції до Ізраїлю.
Після теракту в єврейському супермаркеті в 2015 році та атаки на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo, згідно з даними міністерства внутрішніх справ Франції, протягом півроку країну залишили понад 7000 французів, які сповідують юдаїзм. На даний час у Франції мешкають понад 500 тисяч євреїв.
Третина усіх злочинів, скоєних щодо євреїв, стосувалась псування їхнього майна. Ще третина - фізичне насильство, інші - погрози і образи, розповідає соціолог Нонна Маєр. "Антисемітизм у Франції - це одна з форм расизму, який ми спостерігаємо", - зазначає вона в інтерв'ю DW.
Євреї як ворожий образ недосяжної еліти
"Це явище не виникло раптово і нізвідки. Новим є лише те, що зараз антисемітизм виходить не тільки з боку правих екстремістів", - вважає Нонна Маєр. Згідно з результатами проведеного нею дослідження, які вона представила в Інституті політичних наук, ненависть до євреїв зараз виходить і від лівих екстремістів, і від пропалестинських сил.
Крім того, соціолог каже про зростання антисемітизму з боку мусульман, які дотримуються радикальних поглядів. Наплив біженців у 2015 році вона не вважає причиною ворожого ставлення до євреїв. За її словами, часто антисемітських поглядів дотримуються молоді люди з сімей вихідців з інших країн, які нічого не знають про конфлікт на Близькому Сході. Однак при цьому вони бачать в єврейських громадянах частину недосяжної еліти, констатує дослідниця.
"Жовті жилети" підживлюють ворожість
Цифри по всій Європі змушують замислитись, продовжує соціолог. Однак Франція зараз особливо вразлива. За словами Нонни Маєр, протестний рух "жовтих жилетів" створює живильне середовище для ворожого ставлення. Цей рух висловлює гіркоту образи і незадоволення, протест соціальній несправедливості, і спрямований проти будь-яких еліт. Перший ворог для "жовтих жилетів" - президент країни Еммануель Макрон.
Його, колишнього банкіра Ротшильдів, протестувальники сприймають як символ близькості до грошей, влади і єврейської еліти. "Антисемітизм має дедалі менше відношення до релігії", - зазначає Нонна Маєр.
Ілан Шалом, котрий завершив молитву, виходить з синагоги на вулицю. На його голові ярмулка. "Я робив так завжди. Я не хочу ні від кого ховатися і не робитиму цього", - каже чоловік. Відтоді, як він став батьком, його турбує питання безпеки його дітей. "Я не знаю, чи дійсно радитиму моїм синам демонструвати те, що вони євреї. Для себе я давно відповів на це питання. А ось для них це, можливо, занадто небезпечно", - висновує Шалом.