Як у Брюсселі реагують на можливу більшість "Слуги народу"

Незважаючи на початок сезону відпусток, у ЄС уважно спостерігали за позачерговими виборами до Верховної Ради України, причому в буквальному сенсі. Європарламент спрямував до України сімох депутатів, щоби пересвідчитися у дотриманні норм.

Можна стверджувати, що Україна цей іспит склала, адже міжнародні спостерігачі вказали на те, що основоположні права були дотримані, і вибори організували ефективно. Водночас вони вказали і на "дуже поширені" недоліки, наприклад наявність "кандидатів-клонів" або ж концентрацію впливових ЗМІ у руках кількох власників, чиї економічні інтереси впливають на медійне висвітлення.

З іншого боку, голова спостережної місії Європарламенту Девід Макаллістер (David McAllister) наголосив, що "російська агресія проти України суттєво ускладнює ситуацію в країні". Він додає, що "незважаючи на цей страхітливий контекст (...), можна безсумнівно сказати, що вони (ці вибори. - Ред.) були конкурентними, добре організовані та проведені ефективно", - заявив німецький євродепутат.

"Ми можемо бути доволі щасливими, що Україна знову продемонструвала слідування демократичним процедурам. Тож Україна стає більш зрілою демократією", - зазначає у розмові з DW литовський євродепутат Андрюс Кубілюс, який входить до делегації Європарламенту з асоціації з Україною.

Поки що всі перебувають в очікуванні реакцій на українські вибори від перших осіб у Єврокомісії. Таких коментарів на момент публікації статті ще не надійшло, але нічого надвзичайного у цьому немає - Єврокомісія традиційно коментує вибори в інших країнах лише після публікації звіту міжнародних спостерігачів. 

"Історичні результати"

На відміну від президентських виборів, на яких переміг новачок у політиці Володимир Зеленський, результати виборів до Верховної Ради нікого не здивували. Про це заявили всі співрозмовники DW. Експерт брюссельського European Policy Centre Пауль Іван називає результати не лише очікуваними, але й історичними, бо в Україні вперше одній партії може вдатися здобути абсолютну більшість у парламенті.

Кубілюсу з Європейської народної партії такі результати виборів нагадали події в Литві чи Польщі на початку 1990-х роках, коли уряд, сформований після революції, втрачав більшість на наступних виборах. "Україна йде тим самим шляхом. Але дуже важливо, щоб новий уряд, який буде сформовано після цих виборів, продовжив напрям, який проводив попередній президент (Петро. - Ред.) Порошенко. А саме, напрям інтеграції до ЄС і НАТО, а також необхідних для цього реформ", - зауважує політик.

Ризики та переваги "монобільшості" Зеленського

Кубілюс зазначає, що більшість у партії Зеленського "Слуга народу" надасть президенту багато можливостей для реалізації його курсу реформ. "Але це і покладає значну відповідальність на його плечі. Адже тепер він не зможе жалітися, що будь-хто перешкоджає його планам", - наголошує він.

За словами Кубілюса, тепер Зеленському доведеться швидко навчитися правилам демократії, включно з повагою до партій, які перебувають у меншості в парламенті. У новій Верховній Раді він бачить людей з великим досвідом, таких як Порошенко та лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко, які зможуть вказувати на помилки. "Такі критичні голоси будуть дуже потрібними та дуже цінними", - додає євродепутат.

Німецький євродепутат Гельмут Ґойкінґ (Helmut Geuking), який також входить до делегації з асоціації з Україною, говорить, що тепер настав час для Зеленського демонструвати результати. "Абсолютна більшість несе небезпеку зловживання, але вона ж дає і велетенські шанси. За нинішньої ситуації в Україні тут більше шансів, аніж ризиків", - застерігає член фракції Європейських консерваторів і реформістів. Тепер він очікує від Зеленського кроків до того, аби шляхом міжнародних переговорів спробувати врегулювати конфлікт з Росією.

Вплив на відносини ЄС-Україна

Пауль Іван вважає, що більшість у Зеленського наблизить Україну до президентської моделі. Він так само говорить про відповідальність нового президента, який тепер не зможе когось звинувачувати у провалах. "А ось робота в коаліції зазвичай дає ефект стримування або ж пом'якшення", - нагадує експерт. Для нього показовою була ідея Зеленського поширити люстрацію на високопосадовців часів президентства Порошенка. Пауль Іван радіє, що ініціатива такої "радикальної" люстрації наразилася на спротив з боку міжнародної спільноти. Нагадаємо, у своїй заяві посли країн "Великої сімки" розкритикували таку ідею, хоча і визнали право України карати винних у зловживаннях владою.

Через нові партії та дуже багато нових депутатів у наступному скликанні, експерт Іван намагається утриматися від прогнозів того, як може голосувати нова Рада. Водночас він зазначає: "Я не бачу суттєвих змін у відносинах ЄС і України, до яких могли би привести ці вибори до Верховної Ради". Іван додає, що інтерес Брюсселя полягатиме передусім у продовженні Києвом реформ, зокрема судової системи, а також боротьби з корупцією.

Девід Макаллістер, який очолює комітет Європарламент із закордонних справ, називає боротьбу з корупцією дуже помітною та всеосяжною темою на цих виборах. Тому він переконаний, що виборці тепер "не прийматимуть затримок і відмовок". Зі свого боку, Макаллістер пообіцяв, що Європарламент готовий ще більше розвивати співпрацю з Верховною Радою та надавати їй усіляку підтримку.