Іспанський супутник став заручником конфлікту РФ та України

Іспанське підприємтство Hisdesat, власник супутника Paz ("Мир"), повідомило, що на початку березня Міжнародний арбітражний суд у Парижі почав розгляд його позову на 15 мільйонів євро до російської компанії "Космотранс". Ці гроші були свого часу виплаченій російській стороні як передоплата за виведення іспанського супутника на навколоземну орбіту. Проте "Космотранс" після кількох років зволікань так і не зміг здійснити цей проект, а тепер відмовляється повернути передоплату.

Втрачені ілюзії

"Paz має стати першим іспанським штучним супутником", - розповів DW представник міністерства оборони Іспанії, яке володіє 30 відсотками акцій Hisdesat. За його словами, цей супутник подвійного - цивільного та військового - призначення, вартістю 160 мільйонів євро, був збудований у Німеччині корпорацією Airbus Defence&Space ще 2013 року. Його запуск, запланований початково на 2014 рік, "з нетерпінням очікували як в армії та прикордонній службі, так і в цивільних установах Іспанії - географи, астрономи, екологи, моряки тощо".

Однак, каже представник міноборони, "на наш превеликий жаль, Іспанія поки не стала космічною державою: супутник до сих пір на орбіту не виведено" - припадає пилом у мадридському аеропорту Барахас. Апарат "морально застаріває, а приватні інвестори проекту зазнають великих збитків, не отримуючи дивідендів від його експлуатації, та й зберігання супутника коштує недешево". І це при тому, що Hisdesat своєчасно уклав угоду з російським "Космотрасом", а також з Рособоронекспортом. Супутник повинна була вивести на орбіту з космодрому Ясний в Оренбурзькій області українська ракета-носій "Дніпро".

Хто винен?

Співрозмовник DW вважає, що супутник не був запущений через українсько-російський конфлікт, що почався 2014 року. Іспанцям відомо, що саме Росія ініціювала припинення співпраці з Україною у розробці спільного проекту "Дніпро". У грудні 2015 року командувач російськими ракетними військами стратегічного призначення Сергій Каракаєв заявив, що ця програма призупинена за рішенням керівництва. Його висловлювання широко висвітлювалися в російській та міжнародній пресі.

Перед тим, як остаточно відмовитися від підписаного в 2013 році контракту з росіянами, Hisdesat, за твердженням представника міноборони, "намагалися все ж уникнути скандалу та суду". Російській стороні, по-перше, пропонували все ж запустити супутник, виходячи з того, що домовленості з іспанцями було досягнуто задовго до запровадження заборони стосовно "Дніпра". По-друге, росіян просили використати якийсь інший носій, який не підпав під заборону. Наприкінці 2016 року директор з маркетингу "Космотрансу" Євген Солодовніков визнав в інтервю російській пресі, що "з термінами запуску апарату є ускладнення", але виключив розірвання контракту та пообіцяв "вирішити всі проблеми".

Не зовсім типовий випадок

Проблеми, однак, так і не були вирішені, каже співробітник міноборони Іспанії. А тепер росіяни відмовляються повернути гроші, оскільки вони начебто витрачені на підготовку запуску, а здійснити проект не вдалося "не з вини компанії, а в результатів форс-мажору з причин, що не залежать від "Космотрансу".

Ця позиця змусила Hisdesat звернутися до паризького суду. Позов було подано 28 лютого, д узяв справу до розгляду. "Водночас ми підписали угоду з американською компанією Space X, яка зобов'язалася відправити наш супутник у космос до кінця 2017 року", - пояснив представник оборонного відомства Іспанії.

Утім, професор міжнародного права Мадридського університету Даніель Крус вважає історію навколо супутника "не зовсім типовою". У розмові з DW він констатував, що "Космотранс", "схоже, справді відмовився від проекту не з власної волі". Однак, у світлі міжнародного права, "його збитки має відшкодувати не покривджена сторона, у цьому випадку Hisdesat, а російська влада, що наклала за політичними мотивами заборону на реалізацію передоплаченого контракту".