Європа чи Африка: звідки походить людина?

Знахідка спільного предка шимпанзе і людини є для науки метою не менш заповітною, ніж пошуки Святого Грааля для легендарних лицарів Круглого столу. Втім, пошуки поки ще відсутньої ланки еволюції не є безплідними. Чергового кандидата на роль загального предка найдавніших людей і найдавніших людиноподібних приматів виявили німецькі палеонтологи. Дослідницька група на чолі з Маделен Беме (Madelaine Böhme) з Центру еволюції людини і палеоекології імені Зенкенберг в Тюбінгені висунула гіпотезу, згідно з якою поділ сімейства гомінідів на людей і великих людиноподібних мавп сталося набагато раніше, ніж вважалося досі. Крім того, вчені припускають, що поділ відбувся не в Африці, а в Європі. Таких висновків, опублікованих у журналі PLOS One, вони дійшли в результаті нового дослідження двох вже відомих палеонтологічних знахідок і аналізу історичних кліматичних даних на місці їх знаходження.

Невідомий "грек"

Кровна спорідненість людини з шимпанзе вважається доведеною, як і той факт, що він є нашим найближчим родичем серед приматів. А ось коли і де на Землі з'явилися особини, яких можна вважати предками сучасної людини, науці досі невідомо з достовірною точністю. На роль загального предка людини й шимпанзе претендують, наприклад, оррорін і сахелантроп, найдавніші з відомих представників триби гомініні, що жили в Африці приблизно шість або сім мільйонів років тому. До триби гомініні традиційно зараховують людей, шимпанзе, їхніх вимерлих предків і ще кілька допотопних родів.

Вчені з Тюбінгена стверджують, що найдавнішим з відомих на сьогоднішній день прямоходячих приматів слід вважати гомініні Graecopithecus freybergi. Такого висновку вони дійшли в результаті аналізу двох знахідок: нижньої щелепи, виявленої при розкопках в Греції, і одного зуба, знайденого в Болгарії.

Детальний аналіз, як йдеться у статті, дозволяє припустити, що грекопітек є раніше невідомим гомініном. Належність до цієї підродини гомінідів, до якого відносять людину розумну (Homo sapiens), шимпанзе, а також низку вимерлих груп, включаючи австралопітеків, встановлюють на основі двох головних ознак: прямоходіння і форми зубо-щелепного апарату.

Пісок із Сахари

Досліджені вченими з Тюбінгена кістки показують типові для будови черепа людини і її вимерлих родичів вищих приматів особливості, а саме спаяні в один ряд коріння зубів. У людиноподібних мавп коріння зубів зазвичай не торкаються один одного.

"Ми були вкрай здивовані отриманими результатами, тому що досі залишки найдавніших людей знаходили винятково в Африці на південь від Сахари", - зазначив Йохен Фусс (Jochen Fuss), один з членів дослідницької групи. Висновки вчених з Тюбінгена, як наголосила глава дослідницької групи Маделен Беме, ставлять під сумнів гіпотезу про походження людини на сході Африки.

Аналіз породи, в якій були викопні знахідки, дозволив встановити вік кісток: щелепи - 7,175 мільйона років, зуба - 7,24 мільйона років. Таким чином, ці знахідки є давнішими, ніж відомі досі релікти найдавніших людей з Африки. Тому вчені з Тюбінгена припускають, що генеалогічні гілки найдавнішої людини і шимпанзе розійшлися не в Африці, а десь на сході від Середземного моря. Причиною розгалуження могли стати різкі кліматичні зміни. У пробах породи, зокрема, були виявлені сліди червоного дрібнозернистого мінералу, що нагадує пустельний пил. Крім того, в породі містяться у високій консистенції різні солі.

"Таким чином, уперше можна припустити на підставі цих даних, що площа Сахари збільшилася 7,2 мільйона років тому і пустельні бурі доносили червоний солоний пісок до північних берегів тодішнього Середземномор'я", - пояснила Маделен Беме. Крім того, палеонтологи знаходили в Європі скам'янілі останки предків нинішніх жирафів, газелей, антилоп і носорогів.

Пошуки тривають

Вчені з Тюбінгена очікують гучний резонанс через представлені результати дослідження та навіть різкі протести. Маделен Беме має намір продовжити пошуки матеріалу, що підтверджує її гіпотезу. Зокрема, вчені сподіваються з'ясувати, чим харчувався "грек", і знайти сліди найдавніших людей на території нинішніх Ірану, Іраку та Лівану.

"Розщеплення предків людини від людиноподібних мавп погано документовано, - зазначив антрополог Жан-Жак Ублін, директор кафедри еволюції людини вІнституті еволюційної антропології Товариства імені Макса Планка в Лейпцигу. - У багатій на викопні знахідки землі південної Європи сліди перебування гомінідів знаходили й раніше. Це не вперше".

Дослідники на чолі з Беме поки що не можуть сказати, як виглядала найдавніша людина і чи могла вона вже пересуватися на двох ногах. На підставі розміру щелепи, вчені припускають, що "грек" важив близько 40 кілограмів і зростом був приблизно як сучасні самки шимпанзе.