Європейський стабілізаційний фонд: гігантська рятівна машина євро

Прибічники порятунку Греції та інших кризових країн єврозони «будь-якою ціною» наголошують, що дефолт будь-якої з країн єврозони може мати катастрофічні наслідки для всієї єврозони. Виходячи з цього, міністри фінансів країн зі спільною валютою євро у травні 2010 року домовилися про створення Тимчасового європейського стабілізаційного фонду (EFSF), який отримає чималі ресурси для боротьби з нинішньою кризою євро.

Що таке EFSF?

Тимчасовий механізм стабілізації складається з трьох частин. Перша – це резерв у 60 мільярдів євро, який надається з бюджету ЄС для допомоги країнам, що опинилися на межі дефолту. Друга частина – 250 мільярдів євро, які у вигляді екстрених кредитів готовий виділити Міжнародний валютний фонд. Третя частина, власне, і є механізм EFSF (структура європейської фінансової стабілізації – European Financial Stability Facility). Саме збільшення капіталу та розширення повноважень цієї структури і потребує нині схвалення парламентами країн єврозони.

EFSF – це акціонерне товариство, зареєстроване у Люксембурзі 7 червня 2010 року. Його співзасновниками стали всі країни єврозони крім Естонії, яка на той момент ще не запровадила єдину європейську валюту. Товариство має право брати у борг на фінансових ринках кредити на загальну суму до 440 мільярдів євро і на пільгових умовах перепозичати їх країнам єврозони, які опинилися у фінансовій скруті. Ідея проста: з огляду на державні гарантії всіх країн єврозони відсоткова ставка за кредитами, які братиме EFSF буде значно нижчою за ринкову.

Адже чим глибшою є скрута, в якій опинилися такі країни як Греція, тим більшою є для цих «кризових» позичальників ринкова ставка за кредитами. При цьому кредити, які братиме на ринках EFSF, забезпечені державними гарантіями навіть не на 100, а на 120 відсотків від загального обсягу. Адже саме на таких умовах позичальник може отримати найвищий кредитний рейтинг – ААА. Таким чином загальний обсяг гарантій фактично є на 20 відсотків вищим за номінальний капітал, який буде у розпорядженні EFSF.

Бездонна діжка?

Утім, вже невдовзі після створення EFSF стало зрозуміло, що заявлених резервів стабфонду у 440 мільярдів виявиться недостатньо, якщо у скруті опиняться Італія або Іспанія. Тому в березні цього року на саміті країн єврозони ухвалили рішення збільшити капітал до 780 мільярдів євро. Тепер саме така сума фігурує у законопроекті про діяльність EFSF, який розглядають парламенти країн єврозони. Участь кожної країни у гарантіях, які надає фонд, пропорційна до її частки у статутному капіталі Європейського центробанку. Частка Німеччини, 28%, дорівнюватиме формально 218 мільярдам, фактично – ще на 20 відсотків більше. Саме таку максимальну суму муситиме виплатити приватним кредиторам Німеччина у разі, якщо країна, яка отримала кредити від EFSF, виявиться неплатоспроможною. Загальна сума гарантій, які бере на себе Берлін, маже дорівнює річному федеральному бюджету найпотужнішої економіки Європи.

Не менш важливо, ніж збільшення обсягів держгарантій, розширення повноважень EFSF. Якщо всі парламенти країн єврозони ухвалять відповідні закони, то фонд зможе не лише видавати кредити, але й на власний розсуд, навіть «превентивно», скуповувати  державні облігації «кризових» країн. Сьогодні цим фактично вже займається Європейський центробанк, що, утім, не належить до його статутних функцій. Крім того, EFSF матиме можливість підтримувати кредитами не лише уряди, але й приватні фінансові установи країн єврозони. Очікується, що у нинішньому вигляді EFSF діятиме, щонайменше, до середини 2013 року. Потім йому на зміну має прийти постійна структура, яка у майбутньому забезпечуватиме довгострокову стабільність єврозони. Дискусії щодо того, як виглядатиме ця структура, поки тривають.

Автори: Нікіта Жолквер/Євген Тейзе
Редактор: Леся Юрченко