Чим ЄС відповів на саміт Трампа з Путіним
17 липня 2018 р.
Президенти США і Росії Дональд Трамп і Володимир Путін провели свій перший саміт 16 липня. І реакція на зустріч, яку багато хто очікував з серйозними побоюваннями, не забарилася. Оскільки Трамп присвятив основну увагу на прес-конференції з Путіним намаганням довести відсутність змови між представниками його передвиборчого штабу та Москвою, то критика на його адресу лунала саме зі США.
Відповідь Брюсселя
Водночас ні ЄС, ні НАТО цього разу не стали об'єктами його різких заяв. Тому і прямої реакції з Брюсселя не було. Хіба що речник Єврокомісії прокоментував DW: "Ми дивилися з цікавістю". На практиці лідери Євросоюзу зробили все, щоб саміт з Китаєм у Пекіні 16 липня та з Японією у Токіо наступного дня продемонстрували відповідь ЄС на нинішню політику США.
"Справжніми ризиками нашій економіці, робочим місцям та процвітанню є політична невизначеність, тарифні війни, непередбачуваність, безвідповідальність і агресивна риторика. Не угоди про вільну торгівлю", - зазначив президент Європейської Ради Дональд Туск у Токіо, де цього дня ЄС і Японія підписали угоду про вільну торгівлю. В політичному плані цей документ він назвав "світлом у темряві міжнародної політики, яка наростає".
Зі свого боку, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер наголосив, що у політиці протекціонізму немає жодного "захисту", очевидно, натякаючи на нинішній курс Трампа, який уже запровадив захисні мита на металургію.
Експерт брюссельського аналітичного центру CEPS Стівен Блокманс у коментарі DW негайною реакцією на саміт у столиці Фінляндії назвав інший твіт Туска. "Європа та Китай, Америка та Росія, сьогодні в Пекіні та Гельсінкі несуть спільну відповідальність за покращення світового порядку, а не руйнування його. Я сподіваюся, цей меседж досягне Гельсінкі", - написав Туск.
На думку Блокманса, зустріч Трампа з Путіним показала, що ЄС залишився практично на самоті, "як великий блок, який намагається відстоювати у світі демократичні цінності".
Словами Путіна
Головним побоюванням у Європі щодо саміту в Гельсінкі, на думку Блокманса, було, чи не визнає Трамп тим чи іншим чином анексію Криму Росією. Сам президент США ці страхи не розвіяв як перед самітом, виступаючи в Брюсселі, так і на прес-конференції з Путіним.
Натомість це зробив, як не дивно, саме Путін. "У президента Трампа позиція щодо Криму відома, і він її дотримується. Він говорить про незаконність приєднання Криму до РФ. У нас інша точка зору. Ми вважаємо, що ми провели референдум у суворій відповідності з міжнародним правом", - зазначив президент Росії.
І все ж, Блокманс вважає позитивним результатом, що Трамп ніяк не змінив позицію США, які відстоюють незаконність анексії українського півострова. У свою чергу, експерт брюссельського інституту Egmont Тобіас Ґерке (Tobias Gehrke) вважає, що у підготовлених для Трампа нотатках містилася заява щодо України, але під час самої прес-конференції лідер США відійшов від сценарію, зосередившись на внутрішньополітичних для його країни питаннях. Попри це, факт того, що Трамп нічого не сказав про Україну, експерт назвав таким, що "турбує".
Чи забув Трамп про Донбас?
Не забув Путін згадати і конфлікт на Донбасі, який він назвав "внутрішньоукраїнською кризою". Також він закликав Вашингтон "налаштовувати" керівництво України працювати над "сумлінною" реалізацією мінських домовленостей. На це Трамп так само жодним чином не відповів, хоча минулого тижня декларацію саміту НАТО погодив і він. А у ній, зокрема, Росію закликали вивести свої війська, озброєння та найманців з території України.
Натомість Дональд Туск у своїй заяві за підсумками саміту з Китаєм, який до виконання мінських угод не має жодного стосунку, Україну згадати не забув, вказавши на необхідність цілковитої реалізації цих домовленостей. "Ми також підтвердили нашу цілковиту підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України", - заявив Туск уже в Токіо.
Блокманс наголосив, що саме Росія є ключем до вирішення конфлікту на Донбасі, і тому зустріч Трампа з Путіним жодним чином не зробила це врегулювання ближчим. Не було жодної конкретики і щодо врегулювання інших регіональних криз, наприклад, у Сирії. "Тож за винятком частки доброї волі, яка, як видається, формується між двома лідерами (...), я не думаю, що ми значно просунулися", - зазначив експерт.
"Північний потік-2"
До Гельсінкі Трамп прибув після саміту НАТО, під час якого він, серед іншого, назвав Німеччину "заручницею" Росії, оскільки вона купує газ у РФ.
Однак якщо у Брюсселі особливе невдоволення Трампа викликав проект побудови газопроводу "Північний потік-2", то в Гельсінкі він все звів до конкуренції між США і РФ на газовому ринку Європи. Тим не менше, Стівен Блокманс переконаний, що Вашингтон не змінить своєї нинішньої позиції стосовно "Північного потоку-2". А отже можливість санкцій проти компаній, які інвестуватимуть в газопровід, нікуди не зникла.
В цілому Ґерке так підбиває результати саміту: "Для Росії підсумки не могли би бути набагато кращими. Вона змогла бути на рівних зі США на цьому саміті та ствердити себе на міжнародній арені". А ось те, що президент США не став на захист переконання своїх спецслужб і розвідки, що Росія таки втручалася у вибори в США, на думку Блокманса означає, що Трамп виставив себе "цілковитим дурнем".