Cпершу газ, а цінності потім?
9 жовтня 2013 р.
У країні, завдяки якій Європейський Союз сподівається зменшити свою енергетичну залежність від Росії, відбуваються вибори. Багатий на нафту й газ Азербайджан у середу, 9 жовтня, обирає нового президента. Схоже, ним залишиться старий глава держави - Ільхам Алієв. Опитування громадської думки пророкують йому до 90 відсотків голосів та карколомну перемогу над усіма його дев'ятьма суперниками.
І хоча голова Центральної виборчої комісії говорив про "демократичні вибори", західні політологи це заперечують. Президентські вибори в Азербайджані "могли б бути відносно чесними і справедливими", припустив у розмові з DW експерт берлінського Фонду "Наука і політика" Уве Гальбах. На його думку, більшість азербайджанців підтримує Алієва, а сильних конкурентів з кола опозиціонерів у нього немає.
Нерівні можливості кандидатів
Утім, німецький експерт вважає, що і цього разу вибори в Азербайджані демократичними не будуть. Вони супроводжуються "домінуванням президента в повідомленнях ЗМІ, жорсткими діями стосовно опозиційних сил, обмеженням свободи зібрань" , - сказав Гальбах . "Занадто оптимістичними" вважає заяви про демократичні вибори в Азербайджані і Канан Атільган, керівниця програми "Політичний діалог на Південному Кавказі" німецького Фонду імені Конрада Аденауера. Причиною вона називає нерівні шанси кандидатів.
Так, єдиного кандидата від опозиційних партій, кінорежисера Рустама Ібрагімбекова не зареєстрували через те, що у нього донедавна було російське громадянство і він жив за кордоном . Йому на заміну опозиція висунула історика Джаміля Гасанли, але його шанси експерти оцінюють як дуже низькі. Все вказує на те, що перша і єдина на пострадянському просторі політична династія подовжить панувати подальші п'ять років.
Династія Алієвих зміцнює владу
51- річний Ільхам Алієв став наступником свого батька Гейдара на посаді президента в 2003 році. Гейдар Алієв був президентом Азербайджану з 1993 року. У часи Радянського Союзу він керував республікою кілька десятків років за партійною лінією. Син Гейдара, Ільхам Алієв, після двох президентських термінів повинен був залишити посаду в 2013 році. Але на референдумі внесли відповідні зміни до законодавства, і президент тепер може переобиратися без обмежень.
Правозахисні організації на кшталт Amnesty International або Human Rights Watch давно критикують ситуацію в Азербайджані. У своїй вересневій доповіді HRW написала про десятки політичних активістів та журналістів, які побували за ґратами за останні півтора року.
Звинувачення у подвійних стандартах
Схожа ситуація і в інших пострадянських країнах, наприклад, у Білорусі. ЄС неодноразово запроваджував санкції проти Мінська. Президенту Олександрові Лукашенку заборонено в'їзд до ЄС. Але відносини ЄС з Азербайджаном розвиваються інакше. Президента Алієва з відкритими обіймами зустрічають у Європі, де йому кажуть про "величезний прогрес" у модернізації його країни. Зокрема, так про Азербайджан сказав голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу під час зустрічі з Алієвим у Брюсселі в червні 2013 року. Сам азербайджанський президент тоді відкинув критику західних ЗМІ: " В Азербайджані немає політичних в'язнів".
Азербайджанські опозиціонери звинувачують ЄС у подвійних стандартах . "Стосовно Білорусі діє більш жорсткий підхід, ніж до Азербайджану, хоча політична ситуація в цих країнах не дуже відрізняється," - зауважив Уве Гальбах. На його думку, це пов'язано зі стратегічної роллю Азербайджану як експортера енергоносіїв.
З 1994 року Азербайджан співпрацює із західними концернами з видобутку нафти. У майбутньому західні фірми будуть видобувати в Каспійському морі газ. У червні консорціум з розробки родовища газу "Шах -Деніз -2" вирішив будувати газопровід до Європи через Туреччину і Грецію. І хоча Єврокомісія лобіювала інший проект ("Набукко"), у Брюсселі вітають новий маршрут газу, не пов'язаний з Росією.
Ані з Москвою , ані з Брюсселем
Росія спокійно реагує на співпрацю Азербайджану з Заходом. Після охолодження у минулі роки, пов'язаного з підтримкою Росією Вірменії, відносини з Москвою потеплішали, вважають експерти. У 2013 році Росія почала постачання до Азербайджану зброї. Президент Росії Володимир Путін минулого літа, після довгої перерви, відвідав Баку і зустрівся з Алієвим. "Азербайджан проводить багатовекторну зовнішню політику, не йдучи в залежність ані від Росії , ані від іншої країни", - вважає Уве Гальбах .
Водночас Євросоюзу важче критикувати Азербайджан, ніж Білорусь, оскільки у Баку - позиція країни-постачальника енергоресурсів, зауважує Гальбах з фонду "Наука і політика". На його думку, Азербайджан стає "дедалі більше впевненою в собі країною".
Канан Атільган вважає, що Європа не замовчує проблеми демократії в Азербайджані. Експертка Фонду Аденауера зазначила, що особливо Німеччина дуже критикувала Баку напередодні проведення там 2012 року пісенного конкурсу "Євробачення". Атільган вважає, що "питання цінностей ніхто не знімає, в тому числі - і щодо Азербайджану ".
Єврокомісія довго мовчала про вибори в Азербайджані. За тиждень до голосування верховна уповноважена ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрин Ештон, а також єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле виступили з короткою заявою. У ній йшлося про те, що ЄС занепокоєний через тиск на опозицію і буде стежити за ситуацією.