Чи допомjже Греції списання боргів?
2 квітня 2012 р.
На початку березня Греція таки впрохала приватних інвесторів списати їй більш як половину боргів. Без цього країна не мала б жодних шансів виборсатися з боргової ями. Переговори з вкладниками були непростими й тривалими. «Якщо країна більше не може впоратися зі своїми боргами і не має, де взяти гроші, тоді в інвесторів не залишається іншого виходу, як шукати шляхи вирішення проблеми», - каже президент фондового товариства Greylock Capital з Нью-Йорка Ханс Хьюмс, який також сидів за столом переговорів з греками.
Для нього з точки зору інвестора було б «цілком ірраціональним» перервати переговори та вимагати повернення боргів у повному обсязі. «Адже єдина альтернатива цьому – повний обвал економіки країни, після чого греки 20 років узагалі не повертатимуть жодних грошей».
Втрати після списання боргів
Досягнутий в Афінах консенсус означає для Greylock Capital величезні втрати. «Я би дуже хотів уникнути необхідності брати до рук калькулятора та порахувати повний обсяг завданої шкоди», - іронізує Хьюмс. З кожного позиченого Греції долара йому доведеться списати 70 центів, каже він.
Тим часом інвестиційне товариство Pimco вчасно позбулося грецьких державних облігацій. «Ми вийшли з цієї угоди ще на початку 2010-го, - розповідає Ендрю Босомворт, що очолює німецьке відділення Pimco. Він не вірить, що проблеми Греції вирішаться завдяки лише одному списанню боргів. «Ми виходимо з того, що буде щонайменше ще одне списання. Тому ми тримаємося подалі від грецьких облігацій», - сказав Босомворт в інтерв'ю Deutsche Welle. Він гадає, що до нового списання боргів може минути кілька років.
Також Ханс Хьюмс з Greylock Capital свідомий того, що нового списання боргів не оминути. На його думку, це станеться через три роки. Якщо такі прогнози справдяться, нове списання заторкне насамперед державних інвесторів, зауважує Ендрю Босомворт. «На них припадає нині майже три чверті загального грецького боргу. Тому наступне списання боргів Греції матиме для фінансових ринків менше наслідків, ніж теперішнє», - каже він.
На плечі платників податків
Перше списання боргів лягло на плечі приватних вкладників – банків, страхових компаній та фондів. Наступного разу ітиметься насамперед про гроші Міжнародного валютного фонду та Європейського центробанку, а також країн єврогрупи, тобто в підсумку – платників податків. Аналітики не виключають, що списання боргів Греції стане передвиборчою темою в багатьох європейських країнах. У Греції, Португалії, Італії та Іспанії це вже так.
Ханс Хьюмс вбачає у цьому небезпеку для всієї єврозони. «Якщо безробіття серед молоді сягає 10, 15 чи 20 відсотків, ці люди голосуватимуть за зміни. І тоді можуть бути ухвалені ірраціональні політичні рішення». Ірраціональним Хьюмс вважає, приміром, якщо Греція вийде з єврозони. «Тоді тут настане криза значно тяжча, ніж в Аргентині чи інших країнах, яким довелося рефінансувати борги».
Якщо Греція вийде з єврозони
Ендрю Босомворт не виключає виходу Греції з єврозони: «Гадаю, ймовірність такого кроку дуже висока». Водночас він переконаний, що такий крок принесе значні проблеми не лише для Греції, але й для багатьох інших країн. «Найбільше занепокоєння викликає те, що дедалі більше людей у Європі кажуть: без євро ми не мали б таких проблем. Але ж це не так!», - каже канадський економіст Вільям Вайт з Організації економічної співпраці та розвитку. «Думати, що всі проблеми минуться, якщо країна вийде з єврозони, - величезна помилка», - підсумовує експерт.