Ісландія: час сплачувати борги
19 жовтня 2009 р.Розраховуватися за помилки банківських менеджерів зрештою доведеться усім ісландцям. Адже до 2024 року чи навіть довше з державної каси Ісландії на рахунки Лондону та Гааги необхідно переказати близько 3,8 мільярда євро - саме стільки заборгувала своїм головним кредиторам, Великобританії та Нідерландам, маленька острівна республіка. Це понад дві третини річного бюджету Ісландії.
Така велика заборгованість виникла через крах ісландських банків, зокрема Landsbankinn та його дочірнього фінансового інституту Icesave, близько року тому. Компенсувати багатомільярдні вклади 340 тисячам голландських та британських клієнтів цих банків тоді довелося урядам цих країн.Після тривалих суперечок нині Рек'явік таки домовився з Великобританією та Нідерландами про сплату боргів. Як повідомила прем'єр-міністр Ісландії Йоганна Сіґурдардоттір, так званий «закон про Icesave» повинен ще до кінця місяця затвердити та передати на розгляд Міжнародному валютному фонду парламент країни. МВФ, у свою чергу, має прийняти рішення про надання Ісландії кредиту.
Все заради вступу до ЄС
«Я знову сповнений оптимізму», - заявив міністр фінансів Ісландії Стейнгрімур Сігфуссон після підписання домовленості про умови повернення боргів з Лондоном та Гаагою, попри те, що деякі виплати доведеться разом з відсотками здійснювати навіть після 2024 року.
Втім, не прийняти не зовсім вигідні умови Ісландія теж не могла, адже Великобританія та Нідерланди не лише впродовж місяців гальмували отримання Ісландією кредиту від МВФ, а й могли зашкодити процесу її вступу до Європейського союзу. Як відомо, саме вступ до ЄС керівник уряду Сіґурдардоттір пропагує як єдиний можливий шлях для порятунку ісландської економіки.
Розраховуватися доводиться платникам податків
Незадоволені таким рішенням натомість ісландські платники податків. Для 320 тисяч ісландців нинішнє рішення є втіленням несправедливості. Через хворобливе марнославство менеджерів нині вже націоналізованих банків Kaupthing, Landsbankinn та Glitnir громадянам Ісландії доведеться ще півтора десятиріччя сплачувати державні борги. Ті, хто через кризу вже втратив роботу та останню надію, навіть демонструють на вулицях проти колективної сплати банківських боргів.
Тетяна Бондаренко/Євген Тейзе/ dpa/ Reuters