Їжа як мистецький спектакль

Марайє Фохельсанг працює не з фарбами і не з глиною. Її матеріалом є оливки, сир та фарш. Вона створює свої мистецькі твори для того, щоб їх потім… з’їдали. І в цьому вона доволі успішна. Імениті фірми, такі, як відома французька фірма одягу та аксесуарів «Hermes» чи німецький автовиробник BMW, вже робили замовлення на чудернацькі кулінарні роботи дизайнерки, сервіруючи ними особливі банкети.

Нещодавно Фохельсанг видала книгу з описами своїх шедеврів. У своєму ательє в Амстердамі вона подає свої найкращі рецепти і запрошує їх скуштувати. «Я багато разів помічала, що люди, які приходять на мої вечері, отримують тут досвід, якого вони ніколи раніше не мали. Тобто, я пропоную їм не просто вечерю, а досвід та відчуття. Це моя мета».

«Їстівне кохання»

Десять років тому Фохельсанг почала працювати в галузі «їстівного дизайну». Тоді ще як студентка поважної дизайнерської академії в Ейндховені. У першій книзі «Eat Love» («Їстівне кохання») представлені лише найкращі роботи 31-річної дизайнерки. Причому йдеться не лише про їжу та її споживання, а про її приготування як мистецьку подію.

«У своїх відгуках на книгу, - розповідає Фохельсанг, - люди казали: нам це подобається, але ми хотіли б на власні очі побачити, як усе це створюється. Тому ми вирішили найкращі і найважливіші ідеї з книги перетворити в свого роду мистецьку акцію, що проходить у формі вечері».

Безпрецедентний спектакль

Вечеря з трьох страв обходиться гостям у 47 євро. При цьому вони зовсім не знають, що саме їх тут очікує. На перший погляд, ательє дизайнерки, де народжуються кулінарні витребеньки, схоже на звичайну майстерню: яблука в глині, риба в папері.

Гостям подобається увесь цей спектакль:

«Усе виглядає просто чудово. Також концепція класна. Гості ділять свою вечерю з людьми, яких зовсім не знають, і одразу знайомляться одне з одним».

«У будь-якому разі, я б радив іншим відвідати цю вечерю. Це не можна порівняти з жодним рестораном в Амстердамі».

«Мені подарували цю книгу на День народження. І мені було дуже цікаво, як це все відбувається. Тепер я тут, і все справді настільки ж цікаво, як я й сподівалася».

Молоток для… яблука

На звершення Марайє Фохельсанг запрошує усіх скуштувати свої шедеври: «Я по-справжньому радію, коли мої роботи зникають. Звісно, я навчалася насамперед строювати продукти, як це роблять мої колеги. Але я справді щаслива, що творю і водночас не засмічую світ ще більшою кількістю речей».

Їстівну скульптуру, подану на десерт – яблуко в глині – Фохельсанг пропонує зруйнувати за допомогою молотка: «Кожен вважає скульптури дорогоцінними. Люди ставлять їх у себе вдома і милуються ними. Нікому б не спала на думку ідея розбити їх. А на моїй вечірці люди мають запитати себе: зруйнувати скульптуру, аби дістатися до смачного яблука, чи залишити все, як є?»

Гості не довго вагаються і беруться за молотки. Зрештою це належить до плану кулінарної дизайнерки Марайє Фохельсанг, роботам якої судило бути з’їденими.

Автори: Шарон Беркаль / Христина Ніколайчук

Редактор: Володимир Медяний